1. Планування (стратегічне, тактичне, оперативне, а також особисте передбачення).
2. Організація (праці та управління).
3. Узгодження і розв’язання конфліктів.
4. Контроль.
Планування
Планування — це передбачення майбутнього всієї системи організації. Воно виражається у програмі дій, охоплюючи всі специфічні функції підприємства: виробничні, технічні, комерційні, економічні, фінансові, технологічні, кадрові, маркетингові та ін.
Програма дій складається із припущень на довгий та на короткий період у вигляді стратегічних, тактичних, оперативних і навіть тижневих та щоденних планів.
Вона розробляється функціональними та лінійними менеджерами у межах своїх повноважень на основі попередньо проведених досліджень. Потім програма узгоджується між функціонерами різних служб та рангів і приводиться у відповідність до загальних директив підприємства.
Стратегічне планування — це набір дій та рішень менеджера загального керівництва для розробки специфічних стратегій, призначених для досягнення цілей організації.
Стратегія — це детальний комплексний план дій для забезпечення місії організації та її мети у майбутньому. Тактика — це короткостроковий план дій відповідної стратегії на рівні лінійного менеджера. На відзнаку від стратегії, тактичні результати проявляються дуже швидко від виконання конкретних дій.
Таким чином, програма дій передбачає одночасне визначення цілі, лінії поведінки якої треба дотримуватися, етапи, які треба пройти: засоби, якими треба користуватися, це деяке уявлення майбутнього, де близькі події більш відомі, а події далекі уявляються все більш невизначеними, це хід підприємства у майбутнє на визначений період часу.
Перевага програми полягає у наступному:
1. Програма надає більше впевненості при вирішенні поточних справ.
2. Вона захищає керівництво від великих помилок і непередбачених дій.
3. Впорядковує загальний хід усіх служб, залишаючи менеджеру можливість зосередження уваги на головних проблемах поточного моменту.
4. Охороняє підприємство не стільки від помилок орієнтування, але також і від змін, які можуть з’явитися від можливої непослідовності вищого керівництва.
5. Установлює єдність поглядів, а звідси і довіру між вищим керівництвом (спостережною радою, правлінням, виконавчою дирекцією і генеральним директором в акціонерних товариствах).
Причинами невдач програми є:
1. Відсутність зацікавленості й підтримки вищого керівництва.
2. Посилення опору виконавців, якщо програма використовується для посилення контролю за виконавцями.
3. Труднощі в об’єктивній оцінці і кількісному визначенні деяких видів робіт і галузей діяльності.
4. Опір виконавців від збільшення обсягу канцелярської роботи.
5. Нестача часу на виконання заходів.
6. Недостатність професійної компетентності для визначення цілей планування.
7. Відсутність індивідуальної мотивації.
8. Слабкість інтеграції з іншими підрозділами організації.
Важливим напрямом стратегічного планування є розробка бізнес-плану
підприємницької діяльності. У ньому визначаються стратегічні і тактичні цілі та методи їх досягнення в умовах конкурентного середовища. Бізнес-план аргументовано переконує майбутніх інвесторів у можливості вкладання капіталу на вигідних умовах. У менеджерів та працівників з’являється впевненість у майбутній роботі, а звідти—необхідність в подальшому удосконаленні своєї праці.
Планування особистої роботи менеджера полягає у правильному виборі форм своєї участі у виконанні стратегічних, тактичних і оперативних планів виробничої діяльності, організації взаємозв’язків з іншими організаціями, прийнятті рішень і здійсненні контролю за їх виконанням. Крім цього — планування особистої роботи передбачає встановлення раціонального режиму праці та відпочинку.
» следующая страница »
1 ... 23 24 25 26 27 2829 30 31 32 33 ... 240