Конкурентоздатність професіоналізму менеджера
Зайняти посаду менеджера організації і бути визнаним лідером трудового колективу в ринкових умовах вдається далеко не кожній людині. Керівна посада відвойовується у конкурентній боротьбі з іншими людьми. Конкурентоздатність в інтегрованій формі найкращим чином характеризує професіоналізм працівника у динаміці роботи організації й вважається пріоритетною умовою успішної кар’єри.
Конкуренція у сучасних словниках тлумачиться як зштовхування, як суперництво, як боротьба за досягнення кращих результатів у якійсь справі, тому професійна кар’єра менеджера організації, його діяльність завжди проходять перевірку на позитивне соціальне сприяння як з боку підлеглих, так і в оціночних думках у масштабах організації, тобто складається суспільна думка.
Виходячи з цього, система оцінки професійних переваг менеджера повинна враховувати три рівня виміру успішності:
1. Рівень соціального сприйняття образу менеджера масовою свідомістю, де значну роль у кар’єрі відіграє фактор його соціальної успішності;
2. Рівень професіоналізму особистості, де чинником успішності виступає конкурентоздатність менеджера. Ця перевага особистості за спадкоємністю не передається, а свідомо формується і розвивається у процесі професійного становлення.
3. Рівень професіоналізму діяльності, де чинником успішності є володіння конкретними видами технологій діяльності з урахуванням галузевої специфіки, статусу та функцій менеджера. Під технологією розуміється мистецтво, майстерність професійної діяльності, які впливають на успішність виконання поставлених завдань.
Отже, конкурентні переваги менеджера формуються під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників і можуть розглядатись як результат навчання, розвитку та діяльності. Особистий ресурс менеджера містить необхідні йому конкурентоздатні якості та вміння. Це суб’єктивна сторона конкурентоздат- ності. Вона показує свідоме прагнення менеджера до успіху у професійній кар’єрі, а також комплекс його соціально-моральних установок, ціннісних орієнтацій, знання та досвід, рівень технологічної майстерності.
До об’єктивної сторони конкурентоздатності відносяться різні бар’єри, обмеження на шляху до досягнення поставлених цілей, подолання яких вимагає від менеджера напруження сил, що сприяє прояву конкурентних якостей та здібностей, використання відповідної техніки і технології, які забезпечують високий результат витрачених зусиль. Треба враховувати умови, що впливають на досягнення соціального успіху і формування конкурентоздатності менеджера у процесі діяльності.
Таким чином, конкурентним можна вважати менеджера, який має явні переваги у порівнянні з іншими менеджерами, завдяки своєму особистому та
професійному потенціалу, здатний витримувати конкуренцію (конкурс, вибори тощо), подолати бар’єри, обмеження, досягти успіху в житті, професійній діяльності, закріпити цю успішність у свідомості інших людей і зробити власні дії визначеною нормою, прикладом, еталоном для інших.
Конкурентоздатний менеджер — це лідер, у якого добре розвинуті про- фесійно-зорієнтовані та комунікативно-технологічні здібності. Професійно- зорієнтовані здібності — це якості та здібності менеджера, якими він реально володіє. Тут треба мати на увазі, що багатий за можливостями особистий потенціал менеджера, у тому числі його освіченість, культура, досвід ще не є показником професійної досконалості.
Професійно досконалою, з точки зору успішної кар’єри, треба вважати тільки реалізовану та запитану особистість.
До комунікативно-технологічного ресурсу менеджера відносяться особистості і професійні якості та здібності, які відповідають його внутрішнім та зовнішнім умовам діяльності, свідчать про комплексне здоров’я, підтримують конкуренто- здатність і забезпечують професіоналізм діяльності на технологічному рівні.
» следующая страница »
1 ... 181 182 183 184 185 186187 188 189 190 191 ... 240