• Різні підприємства можна оснастити різними технологіями, що випускатимуть комплекти до одного продукту.
Головна перевага централізованого розташування — це ефект масштабу. У порівнянні з будь-яким іншим варіантом розташування в даному разі потрібна значно менша інфраструктура для підтримання діяльності. Не потрібно дублювати такі функції, як робота з кадрами, закупки, складування, технічне забезпечення та інше. Централізація закупок і поставок дає можливість добитись від постачальників більш вигідних умов.
Також при централізованому розташуванні нижчі витрати на підготовку виробництва; легше переключити простоювані потужності на виробництво інших продуктів (більша гнучкість; зменшуються витрати на транспортування; полегшуються і стають надійнішими комунікації і координація діяльності та інше).
Причиною розділення всієї номенклатури продукції по кількох об’єктах часто є вимоги місцевих ринків. Крім того, меншими об’єктами легше і простіше управляти, їх легше перевести на випуск нової продукції. Децентралізована структура робить організацію менш залежною від політичних, індустріальних і навіть природних сил. Закрити один невеликий завод легше, ніж скоротити випуск на одному великому. Також спрощується завдання при випуску товарів окремих продуктових груп чи випуску окремих комплектуючих певного виробу.
7.3. Виробнича потужність
Потужність — це максимальний вихід системи за певний період. Виробнича потужність підприємства — це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за визначений термін за допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння.
Проектована виробнича потужність — це максимум потужності, який може бути досягнутий в ідеальних умовах. Насправді очікувана потужність є близькою до 90% від запроектованої. Це поняття називають ефективністю потужності.
У невиробничій сфері виробничі потужності планують по максимальній можливості задоволення попиту. Тому коефіцієнт ефективності використання обладнання є невисокий.
Виробнича потужність підприємства — це змінна величина, що змінюється в результаті зростання продуктивності праці, впровадження організаційно-технічних заходів. Потужність розрізняють вхідну, вихідну та середньорічну, яка визначається за формулою:
мс=мех ++м°рг'4 - , с 81 12 12 12
де Мвх—вхідна потужність на початок року;
Мвв — введена потужність протягом року за рахунок технічного переозброєння, розширення і реконструкції;
Морг — збільшення потужності за рахунок організаційно- технічних заходів;
Мвб — потужність, ліквідована внаслідок зняття з виробництва застарілого обладнання, аварій .;
^, 12, 13 — число місяців від моменту заміни потужності до кінця року.
Виробничу потужність на кінець року визначають за формулою:
М = М + М + М - Мб.
вих вх вв орг вб
Відношення річного випуску продукції до середньорічної виробничої потужності називається коефіцієнтом використання виробничої потужності:
к =-Я- вп Мс
де Q — обсяг виробництва продукції, грн.
Однак цей показник відображає завантаження тільки головного обладнання, пропускна здатність якого визначає виробничу потужність підприємства.
Приклад балансу використання виробничої потужності подано в таблиці 7.2.
|
Таблиця 7.2. Баланс виробничої потужності підприємства
Похожие книги
|