Економіка вільної конкуренції
Монополізована економіка
Соціальна спрямованість
Система, що не забезпечує соціальних гарантій
Соціально-орієнтована економіка
Ступінь відкритості
Система, відкрита для економічних стосунків з іншими країнами
Закрита ізольована економіка
Ступінь інтеграції в міжнародні економічні структури
Економіка, інтегрована в міжнародні економічні структури
Економіка, відособлена від міжнародних економічних структур
Ступінь залежності від економік інших країн
Залежна економіка
Незалежна економіка
Стадія науково-технічного, технологічного і галузевого розвитку
Аграрна
економіка
Індустріальна
економіка
Постіндустріальна економіка
Одним з основних принципів плюралізму є стимулювання різноманітності форм, способів та проявів людської активності. Як вірно зазначає С. Кирєєв, “розмаїття суспільного життя підвищує його продуктивність, можливість зародження та розгорнення альтернативних варіантів прогресу і, як наслідок, пошук оптимальних шляхів розвитку” [8, с. 84].
Інший важливий принцип плюралізму передбачає створення однакових умов і рівних можливостей для всіх суб’єктів суспільно-політичного та економічного процесів. Для цього потрібна досконала інституційна структура, яка б дозволяла збалансовувати їх інтереси за допомогою системи стримувань і противаг та сприяла б розвитку конкурентного середовища і обмеженню монополізму.
Одним з найкращих прикладів втілення принципів плюралізму може бути модель змішаної економіки. Економічною теорією і практикою господарювання доведена принципова можливість поєднання різних форм власності на засоби виробництва та різних способів координації потреб і ресурсів у межах однієї соціально-економічної моделі. Жорстка залежність між приватною власністю і ринковою координацією, з одного боку, і суспільною власністю і плановою координацією, - з іншого, не підтвердилась. Зважаючи на цей факт К. Макконел і С. Брю відзначають: “У реальній дійсності економічні системи розміщуються десь між крайнощами чистого капіталізму та командної економіки. Слід підкреслити головне: не існує однозначного або загальновизнаного рішення проблеми економії. Різні суспільства, маючи різне культурне та історичне минуле, різні звичаї і традиції, протилежні ідеологічні підвалини (не кажучи вже про ресурси, що відрізняються між собою і кількісно і якісно), використовують різні інституції для розв’язання реальної проблеми відносної рідкісності ресурсів” [11, с. 48].
Інший дослідник змішаної економіки, К. Еклунд стверджує: “Існує декілька можливих поєднань капіталізму і соціалізму, а також планової і ринкової економіки. Система, в якій є і приватна власність і ринкова економіка, - це приватнокапіталістична економіка (як наприклад, у США). Господарство із суспільною власністю, але з ринковою економікою називалось би “соціалістичною ринковою економікою” (наприклад, у колишній Югославії - прим. наша). Система з приватною власністю і сильними рисами планової економіки є капіталістична планова економіка” (в Німеччині у період війни), в той час як система з суспільною власністю і плановою економікою - “соціалістична планова економіка” (як в СРСР). Звичайно ж, поряд з основними типами мають місце також різноманітні змішані форми. На практиці межі можуть бути розпливчасті, в залежності від ступеня ринкового управління і відповідного регулювання, а також від змішання різних форм власності” [21, с. 89]. Таке бачення різноманітності економічних систем К. Еклунд відобразив схемою, поданою на рис. 1.3.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 ... 241