4
ставлення до подальшого розвитку ринкових перетворень
Із основними положеннями даної концепції досить добре узгоджуються принципи так званого Вашингтонського консенсусу, які лягли в основу ринкових реформ на початковому етапі системних трансформацій в Україні. Як відомо, ці реформи не мали помітного успіху і ще раз підтвердили ілюзорність уявлень про те, що досконалі відносини цивілізованого ринкового обміну за умов лібералізації виникають спонтанно. Досконалий ринок не з’являється сам по собі тому, що “цьому перешкоджають нерівність доступу до ресурсів, інформації, влади - все те, що веде до монополізації і спекуляції” [15].
Інституціональна концепція ринку відрізняється від неокласичної перш за все тим, що пов’язує його виникнення і функціонування з системою офіційних та неофіційних норм і правил, які регламентують і регулюють економічні відносини. Інституціоналісти не відкидають можливості появи ринку в результаті довготривалого, спонтанного, ніким не спланованого еволюційного процесу, проте вказують, що це трапляється не скрізь і не завжди, і є скоріше унікальним, аніж типовим випадком. Вони підкреслюють, що цей процес обов’язково повинен включати і еволюцію інституцій, морально-етичних норм, законів, традицій, звичок тощо, а також інстанцій і процедур, що забезпечують їх дотримання. Ними визнається фундаментальне положення загальної теорії еволюції про те, що “більша частина систем протягом тривалого періоду залишається інертною до
4 За даними всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного центром “Соціо-
поліс” у жовтні-листопаді 2000 року // День. - 2001. - № 6. - 12 січня. - С. 1_____________________
17
еволюційних перетворень”[1, с. 6]. А це означає, що немає ніяких гарантій виникнення досконалих ринкових відносин та відповідних їм економічних інституцій у спонтанному режимі. Особливість суспільно-економічної еволюції полягає у поєднанні спонтанних і свідомо спланованих процесів. Визнання цього факту обумовлює зміну поглядів на роль і значення держави. Одна з найважливіших її функцій вбачається у регулюванні і спрямовуванні еволюції формальних і неформальних правил економічної поведінки, а також у створенні та підтримуванні ефективного функціонування установ, процедур та механізмів, які забезпечують виконання цих правил. Ніяка інша суспільна структура не може належним чином здійснювати дану функцію, оскільки лише держава наділена легітимними правами на застосування насильства.
Ринок не може бути ефективним без більш-менш справедливої конкуренції. У зв’язку з цим слід звернути увагу на відмінності між неокласичною та інсти- туціональною і близькою до нею соціально-ринковою теоріями конкуренції. Якщо у першій наявність вільної і рівноправної конкуренції приймається за аксіому, то у другій і третій доводиться, що “в ринковій економіці знову і знову виникають сили, сприяючі обмеженню конкуренції в умовах послідовно функціонуючої ринкової економіки типу “laissez faire” кожен підприємець прагне не до прибутку, а в першу чергу до монопольної, а значить, владної позиції, яка дозволяє йому максимізувати прибуток, що у підсумку перевищує той, який він може отримати у ході вільної і рівноправної конкурентної боротьби” [19, с. 49]. Якщо конкурентна ситуація сама по собі не складається, то з’являється необхідність у державній конкурентній політиці. Але разом з тим виникає інша проблема. Відомий німецький економіст К. Херман-Пілат формулює її таким чином: “Як перешкодити тому, щоб керівні еліти не використали свою владу для того, щоб поставити конкуренцію на службу власним інтересам, і послідовно орієнтувати державу на захист і заохочення конкуренції в ринкових умовах” [19, с. 50]. Якщо цього зробити не вдається, то виникає чи не найбільш загрозлива для ринку ситуація, коли співробітництво монополістичних фінансово-промислових груп із владою переростає у змову економічних і політичних еліт.
» следующая страница »
1 ... 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 ... 241