Частина 1 ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ І РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД
Аналіз трансформаційних процесів в Україні показує, що перехідний період дещо затягнувся і завдання побудови ринкової моделі управління далеке від завершення. У наявності системна криза управління, ліквідація якої можлива лише за умови її глибокого всебічного аналізу й теоретичного осмислення, що потребує передусім розуміння сутності перехідного періоду і дослідження дієвості та ефективності методів здійснення економічних змін.
1.1. Мета і спрямування економічних змін у перехідний період
Для обґрунтування мети і напрямків змін у економіці перехідного періоду необхідно насамперед дослідити систему координат, в якій розгортається трансформаційний процес. Це дасть змогу виокремити чинники впливу на його розвиток, а відтак, з їх урахуванням, сформувати модель і розробити механізм переходу від існуючого стану до бажаного.
1.1.1. Трансформаційні процеси і цільова модель економіки
За визначенням, до країн з перехідною економікою відносяться ті, в яких відбувається зміна одного типу економічної системи на інший. У даному випадку ”... первісний алгоритм наукового пошуку ... дає тріада взаємопов’язаних понять: “модель економічного розвитку, яку залишаємо”, “модель розвитку, до якої прагнемо” і “трансформаційна модель”, тобто модель здійснення самого переходу від старої до нової моделі” [8, с. 34]. Крім того, потрібно брати до уваги ще і стан системи у даний час. Це дає змогу прив’язати трансформаційну модель до конкретних умов, уточнити її вихідні параметри і скоригувати цілі трансформації (рис. 1.1). У деяких випадках врахування особливостей поточного стану економіки може привести до істотного перегляду самого змісту перехідного процесу.
Рис. 1.1. Моделі економіки та моделі трансформації
Цілком очевидно, що навіть найдосконаліші цільові і трансформаційні моделі не будуть мати шансів на реалізацію, якщо у суспільстві не знайдеться достатньо соціальних і політичних сил, які б захотіли і змогли їх підтримати. На це звертає увагу С. Кірєєв, говорячи про можливості реалізації на пострадянському просторі ефективної моделі економічного розвитку. Він справедливо зауважує, “що вона є не тільки результатом розгортання об’єктивних тенденцій і дій економічних законів, але й питанням свідомого соціального вибору” [8, с. 33].
Поза тим, уже після десяти років перебудовного періоду переважна більшість населення України критично оцінювала перебіг економічних реформ і результативність соціально-економічної політики держави. Так, за даними всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень і центром “Соціальний моніторинг” в червні 2001 року
, лише 18 % від загального числа опитаних вважали спрямування реформ в цілому вірним, водночас визнаючи необхідність його суттєвих коректив. 56 % були налаштовані більш радикально і переконані, що зміни слід проводити якомога швидше, інакше наслідки можуть виявитися загрозливими. Загалом, частка тих, кого більшою чи меншою мірою не влаштовував існуючий соціально-економічний стан, складала 92 % (рис. 1.2).
Як Ви оцінюєте сучасну соціально-економічну ситуацію в Україні?
Ситуація цілком нормальна, ринкові реформи проводяться у правильному напрямку - 2 %
В цілому спрямування реформ правильне, але необхідні суттєві корективи у соціально-економічній політиці - 18 %
Ситуація несприятлива. Якщо в найближчий час не буде змін у політиці, то наслідки для України будуть катастрофічними - 56 %
Ситуація жахлива і змінити її практично неможливо - 1B %
Вагалися з відповіддю - б %
0 10 20 30 40 50 60
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 241