7) припинення практики залучення комерційних банків до виконання квазі бюджетних операцій.
По суті макроекономічна програма являє собою сукупність існуючих економічних умов, поставлених економічних цілей і інструментів їхнього досягнення. Макроекономічні програми можуть складатися або як аналітичний орієнтир економічного розвитку, або для виправлення виниклих проблем. У залежності від цілей у світовій практиці виділяють наступні типи макроекономічних програм:
Поточна/фінансова програма (current/financial program) - програма середньострокового планування чи прогнозування макроекономічного розвитку країни. Практично у всіх країнах вона здійснюється в рамках складання бюджету уряду як мінімум на наступний рік, але нерідко включає і його прогноз на 2-3 найближчі роки. У багатьох країнах приймаються кредитні програми, що визначають пріоритети кредитування й охоплюють або весь банківський сектор, або центральний банк.
Стабілізаційна/короткострокова коректувальна програма (staMUzation/short-term adjustment program) - програма тривалістю до 1-1,5 року, спрямована на одноразове виправлення дисбалансів, не зв'язаних із глибокими структурними проблемами економіки. Так, ріст бюджетного дефіциту може бути зв'язаний, наприклад, з непередбаченими витратами на ліквідацію стихійних лих чи виплату зарплат працівникам державних підприємств, що оголосили страйк. Дефіцит платіжного балансу може бути викликаний швидким відтоком короткострокового спекулятивного капіталу, необхідністю здійснити великі виплати по зовнішній заборгованості, що пришлись на даний рік.
Довгострокова програма структурного коректування/програма розвитку (longterm structural adjustment program/development program) - програма тривалістю 3-4 року, спрямована на виправлення глибоких структурних диспропорцій в економіці і звичайно включає такі міри, як приватизація, демонополізація, зміна механізмів регулювання економіки.
На практиці жодна програма не може бути однозначно віднесена до тієї чи іншої категорії. Нерідко на тлі реалізації поточної програми уряд зіштовхується з несподіваною проблемою, що, якщо не застосувати термінових стабілізаційних мір, то це приведе до довгострокової розбалансованості. У багатьох країнах короткострокова фінансова криза, що на час може бути подавлена стабілізаційною програмою, є відображенням глибоких макроекономічних структурних диспропорцій, або успадкованих від колишнього режиму, або виниклих у силу недальновидної поточної економічної політики. Розробка макроекономічної програми припускає аналіз минулих і поточних подій в економіці і складання на його основі прогнозу її розвитку на поточний рік і кілька найближчих років.
Невід'ємною складовою частиною будь-яких макроекономічних програм є прогноз - розрахунок і пророкування майбутніх економічних тенденцій на основі аналізу історичної і поточної інформації. Він повинний ґрунтуватися на добре перевіреній і налагодженій методології, що дозволяє уникати технічних помилок і здійснювати постійне відновлення прогнозу в міру одержання нової інформації.
По характері макроекономічні програми поділяються на активні і пасивні.
Активні програми (active programs) - набір мір, що уряд зобов'язується прийняти для досягнення поставлених цілей.
Пасивні програми (passive programs) оцінка можливих наслідків поточної і планованої економічної політики і тенденцій розвитку макроекономічних перемінних, котрі були б бажані для досягнення поставлених цілей.
Пасивні програми звичайно розробляються в країнах, що не випробують істотних макроекономічних пертурбацій, і використовуються урядами для поточного моніторингу економічного розвитку і для цілей інформування громадськості про свої плани. Активні програми найчастіше зв'язані з рішенням невідкладних задач сьогоднішнього дня і нерідко передбачають використання ресурсів, зайнятих у тій чи іншій формі на світовому фінансовому ринку. Активні програми можуть бути також довгостроковими, спрямованими на глибокі структурні реформи. Джерела зовнішнього фінансування таких програм обмежені практично двома-трьома міжнародними фінансовими організаціями, і тому можливості їхнього здійснення сильно обмежені обсягами існуючих у країнах внутрішніх заощаджень.
» следующая страница »
1 ... 149 150 151 152 153 154155 156 157 158 159 ... 193