83,7
56,0
42,3
Азія та Тихий океан
106,9
95,1
99,0
Центральна та Східна Європа
25,0
28,7
30,3
|
Таблиця 2.4 |
|
* дані за 2003рік є попередніми |
Такий поворот товаропотоків зумовлений не тільки тимчасовим погіршенням інвестиційного клімату в багатьох регіонах, що розвиваються, а й потужним вибухом транскордонного злиття і поглинання. Цей “вибух”, на думку спеціалістів, зумовлений такими причинами: стрімкою глобалізацією економіки й очікуваним новим раундом переговорів у рамках СОТ, які передбачають подальшу лібералізацію торгівлі і, відповідно, розширення світового ринкового простору; швидким переміщенням центру міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг; проблемою перевиробництва товарів і послуг, зниження збуту і доходів, внаслідок чого виникають злиття компаній, що дозволяє ди- версифікувати виробництво і знайти ринки збуту.
У різних країнах по-різному встановлюють формальну межу між прямими і портфельними інвестиціями (звичайно, у вказаних межах). Через вивіз прямих інвестицій інвестори створюють за кордоном нову фірму (самостійно або з місцевим партнером), купують суттєву частку в уже діючій за кордоном фірмі, повністю купують (поглинають) цю фірму. За кордоном такі фірми називаються закордонними філіалами материнських компаній.
У свою чергу ці філіали поділяються на відділи, дочірні й асоційовані компанії.
Відділ, хоча і реєструється за кордоном, не є самостійною компанією з власним балансом і повністю (на 100%) належить материнській фірмі, а тому не має прав юридичної особи.
Дочірні компанії реєструються за кордоном як самостійні компанії (тобто є юридичною особою) з власним балансом, але контроль над ними здійснює материнська компанія тому що вона володіє основною частиною акцій дочірньої компанії або ж усім її капіталом.
Асоційована компанія (змішана) відрізняється від дочірньої тим, що перебуває не під контролем, а під впливом материнської фірми за рахунок того, що тій належить суттєва (але не головна) частина акцій.
До різновидів асоційованих компаній можна віднести і більшість спільних компаній, спільних підприємств, що створюються двома або декількома фірмами, а також дозволені з 1989 р. у рамках ЄС транснаціональні трести для спільного виконання замовлень дрібними і середніми західноєвропейськими компаніями.
До зарубіжних філіалів інколи відносять такі підприємства, в яких материнській компанії не належить жодна акція. Управлінський контроль над подібними підрозділами материнська компанія здійснює через прийняття угод, наприклад, через контракти на управління цим підприємством (особливо це відноситься до готелів), на спільне виробництво в рамках володіння місцевим партнером підприємством (через постачання сировини, технології), на спільний видобуток сировини.
У такому випадку визначальним є не володіння власністю цих філіалів, ашвидше всього контроль над їхньою діяльністю. Такі відносини між материнською компанією та її філіалами називаються неак- ціонерними формами власності.
Основу діяльності міжнародних корпорацій на світовому ринку складають прямі інвестиції (створення спільних дочірніх підприємств, ліцензійні угоди, придбання контрольних пакетів акцій).
Здійснюючи прямі інвестиції за кордоном фірми прагнуть до най- вигіднішого вкладення капіталу, що досягається виробництвом товарів і послуг на місці.
Друга причина — техніко-економічна. Частина прямих інвестицій спрямована на створення за кордоном власної інфраструктури зовнішньоекономічних зв’язків (складів, транспортних підприємств, банків, страхових компаній, торгових компаній), тобто товаро- і послугопро- відної мережі для забезпечення збуту.
» следующая страница »
1 ... 37 38 39 40 41 4243 44 45 46 47 ... 169