Міжнародні економічні відносини

Окрім того, ці країни налагоджують випуск електронних приладів для виявлення втрат води за акустичним ефектом. Наприклад, фірма “ Metrovib” (Франція) випускає електронні корелятори, які забезпечу­ють виявлення місця втрат води на ділянці трубопроводу 500-1000 м з точністю до 0,2-0,5 м.

Більшість країн для господарських потреб і поливу використову­ють технічну і доочищену стічну воду різної якості, тобто здійснюють поповнення ресурсів води в централізованих джерелах питного водо- забезпечення за рахунок стічних вод. У США загальне питоме водо­споживання складає 500-700 л/добулюд. З цієїкількості 200-300 л/добу люд. припадає на водоспоживання в житловому фонді, де лише близь­ко 10 % води використовується для питних цілей і приготування їжі та 25 % — для особистої гігієни. Таким чином, 65 % води використовуєть­ся для непитних цілей і може мати нижчу якість, а значить — меншу вартість. Так у Колорадо-Спрингсі (штат Колорадо) ціна доочищеної води на 34 % нижча, ніж питної з природних джерел. У штаті Арізона прийнята програма повторного використання до 2004 р. 2,9 млн м³/рік доочищених міських стічних вод на полив трав’яних площадок для гри в гольф і газонів у парках. У штаті Каліфорнія протягом декількох де­сятиліть міські стічні води повторно використовуються для зрошення, в промисловому і комунальному господарстві.

Існуючі комплексні програми економії води включають: заходи щодо боротьби з втратами води на усіх етапах її видобування, очищен­ня, транспортування, розподілу та споживання; заходи щодо економії води споживачами, які включають обмеження, що впроваджуються законодавчим шляхом; заходи щодо обмеження зростання чисельності населення і розміщення промисловості в регіоні; заходи щодо розвит­ку дуплексних і комплексних систем водозабезпечення, повторного використання стічних вод.

Це дозволяє задовольнити зростаючі потреби у воді шляхом раціо­налізації споживання, ліквідації втрат і непродуктивних витрат води, заміни питної води повторно використаною, додатково очищеною стічною водою. Як показує світовий досвід, цей шлях є економічні­шим, енергетично вигідним і екологічно доцільним.

Аналізуючи закордонний досвід з управління водним господарст­вом, слід зауважити, що найбільш сприятливою, на наш погляд, є стратегія, запропонована американським ученим Уайтом. Він розгля­дає п’ять основних типів стратегії управління водними ресурсами (рис. 6.3), перехід від одноцільової стратегії з застосуванням єдиного засобу до сучасної багатоцільової стратегії з їх комплексом через призму ви­падкової залежності результату від цих засобів.

Рис. 6.3. Схема зміни стратегій управління водними ресурсами СТТТА.

Великомасштабне перетворення природних водних систем, залу­чення великих обсягів водних ресурсів у господарський обіг і їх за­бруднення, зміна гідрологічного режиму на водозбірних площах пору­шили природну рівновагу, різко знизили якість водноресурсного по­тенціалу, призвели до того, що деградаційні процеси почали перева­жати над самовідновною та самоочисною здатністю водних систем. У результаті сучасні водогосподарські та екологічні проблеми набули міжнародного значення.

Пошук дієвих механізмів управління водокористуванням законо­мірно призводить до запозичення нових форм, зокрема у країнах з роз­виненою ринковою економікою. У багатьох країнах світу щодо вирі­шення еколого-економічних проблем водокористування нагромадже­ний значний досвід: створені ефективні організаційні структури та дієвий механізм правового регулювання охорони та раціонального ви­користання водних ресурсів. Ті відомі моделі управління, які існують нині в Японії, США, деяких країнах Західної Європи, є здобутком ба­гаторічних пошуків, спроб і помилок.

В останні роки спостерігається прогресивна тенденція, притаман­на промислово розвинутим країнам, яка проявляється у водозбере- женні. Так, програми економії води реалізовані в штатах Каліфорнія, Арізона, Техас, Колорадо (США), вЯпонії (м. Токіо), Великобританії, Німеччині та інших. При раціональному водокористуванні й охороні вод економія водних ресурсів займає важливе місце, якщо врахувати, що крім значного зменшення витрат матеріальних та енергетичних ре­сурсів , вона сприяє вирішенню завдання захисту водоймищ від забруд­нення та виснаження, тобто, виявляється одночасно в галузях еконо­міки й охорони довкілля. Економія води порівняно з іншими метода­ми захисту водоймищ має свої переваги, оскільки захист довкілля в цьому випадку не пов’язаний із додатковими витратами матеріальних ресурсів, тоді як очистка потребує додаткового їх збільшення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 141 142 143 144 145 146147 148 149 150 151  ... 169