Міжнародні економічні відносини

Потрібно відмітити, що країни Західної Європи з 1973 року розроб­ляють і ефективно впроваджують спеціальні програми охорони при­роди, в т.ч. і водних ресурсів, у яких загальне визнання здобула ідея сталого розвитку, відповідно до якої екологічні та економічні цілі в динаміці збігаються, а на рівні Європейського Союзу країни-члени розробили принципи та загальні заходи для законодавчих актів у сфері охорони природи.

За оцінками Німецького агентства з питань навколишнього сере­довища в галузі екологічної професійної підготовки і підвищення ква­ліфікації спеціалістів нині професійні екологічні інтереси групуються за ступенем їх пріоритетності для тих, хто навчається, таким чином: переробка відходів; екологічне право; водне господарство й очищення стічних вод; охорона ґрунтів; енергозбереження; охорона довкілля на підприємствах; регіональне екологічне планування (екологічна програ­ма); екологічна експертиза; боротьба з хімічним забрудненням навко­лишнього середовища; екологічна політика, екологічні аспекти сільськогосподарського виробництва; міжнародні аспекти охорони водних ресурсів; охорона біорізномаїття; екологічна освіта; екологічна консультація; програми економії води. Варто зазначити, що з величи­ною коштів (як державних, так і приватних), які інвестуються в еколо­гію , Німеччина посідає друге місце в світі (після США), — 1,7 % від ВВП.

У Великобританії була розроблена й успішно використана програ­ма боротьби з витратами води із зовнішньої мережі водопроводу. На половині території країни було проведено вимірювання нічних втрат (вони характеризуються величиною витоків), визначено матеріальний збиток від цих втрат для 70 % території, прийнято заходи із скорочення втрат.

У багатьох країнах для господарських потреб і поливу використо­вується технічна і доочищена стічна вода різної якості, тобто здійснюється поповнення ресурсів води в централізованих джерелах питного водозабезпечення за рахунок стічних вод. У США загальне питоме водоспоживання складає 500-700 л./добу люд. З цієї кількості

200-300 л./добулюд. припадає на водоспоживання в житловому фонді, де лише біля 10 % води використовується для питних цілей і приготу­вання їжі та 25 % - для особистої гігієни. Таким чином, 65 % води вико­ристовується для непитних цілей і може мати нижчу якість, а значить - меншу вартість. Так у Колорадо-Спрингсі (штат Колорадо) ціна доо­чищеної води на 34 % нижча, ніж питної з природних джерел.

У США застосовуються дуплексні і комплексні системи водоза- безпечення, за якими споживачу подається вода різної якості за дво­ма (або більше) окремими системами трубопроводів. Вважається, що дуплексні системи водозабезпечення мають ряд переваг порівняно з традиційними, оскільки з’являється можливість забезпечити більшу кількість мешканців водою з даного джерела; вартість дуплексної си­стеми водозабезпечення з подачею доочищеної стічної води для тех­нічних цілей, як правило, нижча витрат на перекидання води з інших регіонів; а повне використання стічної води зменшує забруднення водних об’єктів.

У Денвері (США) в 1983 р. введена в дію станція з очищення про­дуктивністю 3,8 тис. м3/д обу для підготовки питної води з міських дже - рел. Технологія доочищення біологічно очищених стічних вод здійснюється поетапно: вихідна стічна рідина обробляється вапном і освітлюється у відстійнику, потім піддається рекарбонізації діоксидом вуглецю, подається в буферний станок, а потім на швидкі фільтри. Фільтрат очищується на селективному катіоніті для виведення іонів амонію, потім на фільтр, який завантажено активованим вугіллям, ре­генерація якого здійснюється термічним способом. У подальшому вода озонується, знову очищається на сорбційному вугільному фільтрі, част­ково знесолюється гіперфільтрацією, аерується й обробляється діок- сидом хлору. Експериментальна станція оснащена високоавтоматизо- ваним комплексом споруд із комп’ютерним управлінням.

 

« Содержание


 ...  147  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я