Надмірна зарегульованість водного режиму разом зі згаданими факторами, урбанізацією, знелісненням тощо призводить до порушення водного циклу. Поряд із руйнуванням режиму стоку через інтенсивне використання підземних вод їхній рівень в окремих місцях значно (до 100 м) знизився, тобто змінився і режим вод у підземній сфері.
Нарешті, зміна клімату внаслідок парникового ефекту може спричинити виникнення і розширення аридних зон у різних регіонах світу. Однак ані ймовірність, ані масштаб цих процесів сьогодні не можуть бути достовірно оцінені.
Кількісне виснаження водних ресурсів — це лише одна сторона проблеми, інша — якісне їх “виснаження”, тобто забруднення вод. У наш час забруднюється більше води, ніж використовується. Один кілометр забраної, а потім повернутої до джерела забрудненої води псує у п’ять — десять, а іноді й більше разів чистої води. Крім того, у забруднених водах дедалі більше виявляють речовин, яких немає у природі і які вона не може знешкодити. Ці забруднення, як, наприклад, ДДТ та її похідні, поширюються з місць своєї появи і завдають значної шкоди всьому живому, не виключено що й на генетичному рівні.
Для самоочищення та самовідновлення природі необхідний час, а інтенсифікація людської діяльності не дає цього часу водним ресурсам. На думку вчених, у майбутньому можливі серйозні суперечності і протиріччя між країнами щодо використання прісної води, які навіть можуть перерости у військові конфлікти.
Згадані проблеми, пов’язані з водними ресурсами, характерні також і для України, де вже виявляються всі ознаки екологічної катастрофи, зумовлені насамперед станом водних ресурсів
В останні роки спостерігається прогресивна тенденція, притаманна промислово розвинутим країнам, яка проявляється у водоз- береженні. Так, програми економії води реалізуються в штатах Каліфорнія, Арізона, Техас, Колорадо (США), в Японії (м. Токіо), Великобританії, Німеччині та інших. Економія водних ресурсів, крім значного зменшення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, сприяє вирішенню проблем захисту водойм від забруднення та ви
снаження, тобто, виявляється одночасно в галузях економіки й охорони довкілля.
У СПІАще з 1980 р. успішно працює фірма “Niagara Product”, яка розробляє програми економії води й електроенергії, подачу води для муніципалітетів окремих міст або штатів, випускає нові комплекти во- дозберігаючого обладнання й апаратури, набір інструментів для їх установки і ремонту, видає технічну і рекламну літературу з питань економії води.
Зазначимо, що у практиці водокористування найбільшого поширення отримали чотири групи взаємопов’язаних методів запобігання втрат води, а саме: технічні, економічні, законодавчі та виховні. Найбільший ефект дає їх комплексне застосування. Технічні методи скорочення втрат води включають: зниження тиску в зовнішніх мережах водопроводів і в мережах споживачів (зниження тиску на
0, 1 Мпа дає змогу на 8-10 % зменшити втрати води), організацію водомірного обліку (забезпечує зниження водоспоживання на 12- 30 %), швидке виявлення, ліквідацію проривів мережі і втрат у них, застосування високоякісної санітарно-технічної апаратури та її своєчасна профілактика.
Принагідно зауважимо, що більшість країн державні стандарти у водопровідних системах на тиск води обмежують рівнем 0,3 Мпа (Великобританія, Ірландія), 0,2 Мпа (Нідерланди), а у водопровідній мережі Токіо (Японія) тиск підтримується на рівні 0,15 Мпа і при необхідності підвищується місцевими насосними станціями.
У країнах з розвинутою ринковою економікою (США, Франція, Японія та інші) широко застосовуються різні клапани-регулятори для зниження тиску у водопровідній мережі на вводах у приміщення і перед водозабірною арматурою, наприклад, регулятори фірми “Watts Regulator Co” (США). В Україні для централізованого регулювання напору в будинках використовуються мембранні регулятори тиску, що підтримують заданий напір на вводі. Крім того, для регулювання тиску використовують різні типи регулюючої арматури: регулятори типу 21ч 10нжта21чі 12нж.
» следующая страница »
1 ... 140 141 142 143 144 145146 147 148 149 150 ... 169