Обговорювалось і питання про долю італійських колоній — Лівії, Ерітреї і Сомалі. Кожна з держав висувала свої пропозиції, в яких проглядалась її особиста зацікавленість. В результаті була прийнята пропозиція американської сторони. Вона зводилась до того, що управління італійськими колоніями на рік передавалось під опіку чотирьох держав, визначених Паризькою сесією. Якщо за той рік вирішити питання не вдасться, то воно передається на розгляд ООН.
Паризька мирна конференція 1946 р.
Паризька мирна конференція відбувалась з 25 липня по 15 жовтня 1946р. На ній представники 21 держави обговорювали представлені РМЗС проекти мирних договорів з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією. При обговоренні процедурних питань було вирішено, що рекомендації вважатимуться рішеннями, якщо за них проголосують не лише більшістю у дві третини голосів, а й простою більшістю.
Найбільш складними територіальними проблемами стала проблема Трієсту, італійських колоній, претензій деяких держав-перемож- ниць на територію сусідніх держав. По питанню Трієсту радянський представник знову пропонував передати виконавчу владу уряду Вільної території Трієст, створеному народними зборами й відповідальному перед ними.
Але була прийнята точка зору західних держав про передачу всієї повноти влади губернаторові, призначеному ООН. Грецький представник висунув претензії на 1/10 території Болгарії і 1/3 території Албанії, але вони були відхилені. Велику зацікавленість проявили учасники в репараційному питанні.
Хоча більшість положень представлених проектів були затверджені як умови договорів, в проектах РМЗС виявились певні суперечності, які слід було узгодити. З цією метою була проведена третя сесія РМЗС, яка відбулась в Нью-Йорку 4листопада — 12 грудня 1946р. Вона спромоглася остаточно підготувати договори для підписання.
10лютого 1947р. мирні договори з колишніми сателітами (Італією, Румунією, Угорщиною та Болгарією) та союзницею гітлерівської Німеччини Фінляндією були підписані в Парижі. Вони набрали чинності 15 вересня 1947 р.
Розглянемо зміст цих договорів.
Мирні договори з сателітами і союзниками Німеччини
Мирний договір з Болгарією укладався з врахуванням того, що Болгарія, будучи сателітом гітлерівської Німеччини, так і не вступила у війну з СРСР, а коли 9 вересня 1944 р. в Болгарії відбувся державний переворот, то Болгарія оголосила війну Німеччині і взяла активну участь у війні проти неї. У зв’язку з цим претензії Греції щодо території Болгарії були відкинуті. Болгарія лишалась в кордонах, які існували на 1 січня 1941 р. Інша справа, що Болгарії довелося розпрощатися з своїми намаганнями повернути собі Західну Фракію і вийти на узбережжя Егейського моря (втрачені в наслідок другої балкансь- кої і Першої світової воєн).
Обмежувались збройні сили Болгарії (сухопутні війська — 55 тис. чол., протиповітряна оборона — 1,8 тис. чол., флот — 3,5 тис. чол. (при тоннажу 7250 тонн), авіація — 5,2 тис. чол. (70 бойових літаків).
Болгарія мала сплатити репарації: Греції — 45 млн дол., Югославії — 25 млн дол.
Мирний договір з Румунією підписувався з врахуванням того, що опинившись перед неминучим розгромом румунський король Міхай, діючи в угоді з компартією, 23 серпня 1944 р. заарештував фашистського диктатора Й. Антонеску і членів його уряду, чим полегшив наступ радянським військам (за що король Міхай нагороджений Сталіним орденом Перемоги) і що Румунія після цього повернула зброю проти гітлерівських військ. За мирним договором ухвала другого Віденського арбітражу, проведеного Гітлером 30 серпня 1940 р., анулювалась, кордон з Угорщиною відновлювався у стані, який був до арбітражу, тобто Румунії поверталась Трансільванія. Що стосувалось румунсько-радянського кордону, то він лишався таким, яким був на 28 червня 1940, тобто СРСР володів Бессарабією та Північною Буковиною.
» следующая страница »
1 ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 ... 187