Методологічний розділ програми
Вихідним пунктом проведення практично орієнтованого дослідження є та чи інша проблемна ситуація, яка стосується певних підприємств, груп людей, їх інтересів і потребує вирішення. Фіксація проблемної ситуації та з’ясування її суті передують емпіричному дослідженню у вузькому значенні цього виразу, утворюючи попередній етап соціально-економічного аналізу.
Проблемна ситуація — це реально існуючі у соціально-економічній дійсності протиріччя, способи, алгоритми розв’язання яких у даний момент невідомі, незрозумілі. Це завжди суперечність між потребами людей у якихось результативних теоретичних або практичних діях і незнанням шляхів та засобів їх досягнення, реалізації. Вирішити проблему—значить отримати нові знання чи створити теоретичну модель, що пояснює те чи інше явище, виявити чинники, які дозволяють впливати на розвиток процесів у бажаному напрямі.
Розрізняють соціально-економічні наукові проблеми.
Соціально-економічна проблема—це соціальне, економічне, життєве протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій для його усунення, пошуку нових шляхів і засобів розв’язання.
Наукова проблема — це стан «знання про незнання» якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Вона відображає проблемну ситуацію пізнавального характеру, в якій фіксуються протиріччя між знаннями про потреби суспільства і його організацією для певних теоретичних і практичних дій, з одного боку, і незнанням шляхів, засобів їх реалізації — з іншого.
З метою виділення й формулювання проблеми важливо:
— встановити реальне існування даної проблеми;
— виділити найбільш істотні елементи чи чинники проблеми, вирішення яких належить саме економічним, а не іншим наукам;
— виокремити вже відомі елементи проблемної ситуації, які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформаційна база для розгляду невідомих елементів;
— виділити в проблемній ситуації головні й другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;
— проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем. Для цього слід опрацювати літературу з даного питання, провести бесіди з компетентними людьми-експертами, спеціалістами з цих проблем або з практиками з великим досвідом у цій галузі.
При формулюванні проблеми слід уникати висунення проблем надто широкого характеру. Якщо немає можливості відразу надати формулюванню проблеми чіткості й прозорості, то можна це зробити в подальшому, в міру методологічної та методичної розробки інших частин програми.
За своєю складністю проблемні дослідження можна поділити на локальні (на рівні окремого трудового колективу), регіональні (на рівні великих підприємств, соціальних інститутів) і загальнодержавні (на рівні суспільства в цілому). У даному випадку мається на увазі впровадження у процес дослідження системного підходу. Проте на практиці дослідникам доводиться обирати такі проблемні ситуації, в яких вивчаються окремі сторони об’єкта.
Формулювання проблеми значною мірою визначає вид дослідження — чи буде воно розвідувальним, описовим або аналітичним, а також його мету, завдання, об’єкт і предмет.
Набуттям проблемною ситуацією чіткого виразу у вигляді формулювання проблеми і стає можливим початком конкретного дослідження.
Формулювання теми і мети дослідження
З’ясувавши попередньо суть проблемної ситуації, слід чітко зафіксувати проблему в назві дослідження. Назва дослідження вводить у його проблематику, окреслює контури того, що буде ставитись як мета дослідження, містити у собі спрямованість на прийняття певного управлінського рішення. Тим самим відбувається початкове обмеження (конкретизація) поставленої проблеми.
» следующая страница »
1 ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103 ... 138