Методологія та організація наукових досліджень

Методологічний розділ програми

Вихідним пунктом проведення практично орієнтованого дослідження є та чи інша проблемна ситуація, яка стосується пев­них підприємств, груп людей, їх інтересів і потребує вирішення. Фіксація проблемної ситуації та з’ясування її суті передують ем­піричному дослідженню у вузькому значенні цього виразу, утво­рюючи попередній етап соціально-економічного аналізу.

Проблемна ситуація — це реально існуючі у соціально-еко­номічній дійсності протиріччя, способи, алгоритми розв’язання яких у даний момент невідомі, незрозумілі. Це завжди супе­речність між потребами людей у якихось результативних теоре­тичних або практичних діях і незнанням шляхів та засобів їх до­сягнення, реалізації. Вирішити проблему—значить отримати нові знання чи створити теоретичну модель, що пояснює те чи інше явище, виявити чинники, які дозволяють впливати на розвиток процесів у бажаному напрямі.

Розрізняють соціально-економічні наукові проблеми.

Соціально-економічна проблема—це соціальне, економіч­не, життєве протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій для його усунення, пошуку нових шляхів і засобів розв’язан­ня.

Наукова проблема — це стан «знання про незнання» якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Вона відо­бражає проблемну ситуацію пізнавального характеру, в якій фіксуються протиріччя між знаннями про потреби суспільства і його організацією для певних теоретичних і практичних дій, з одного боку, і незнанням шляхів, засобів їх реалізації — з іншого.

З метою виділення й формулювання проблеми важливо:

— встановити реальне існування даної проблеми;

— виділити найбільш істотні елементи чи чинники пробле­ми, вирішення яких належить саме економічним, а не іншим нау­кам;

— виокремити вже відомі елементи проблемної ситуації, які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформацій­на база для розгляду невідомих елементів;

— виділити в проблемній ситуації головні й другорядні ком­поненти для визначення основного напряму дослідницького по­шуку;

— проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем. Для цього слід опрацювати літературу з даного питання, провести бе­сіди з компетентними людьми-експертами, спеціалістами з цих проблем або з практиками з великим досвідом у цій галузі.

При формулюванні проблеми слід уникати висунення про­блем надто широкого характеру. Якщо немає можливості відразу надати формулюванню проблеми чіткості й прозорості, то можна це зробити в подальшому, в міру методологічної та методичної розробки інших частин програми.

За своєю складністю проблемні дослідження можна поділи­ти на локальні (на рівні окремого трудового колективу), регіо­нальні (на рівні великих підприємств, соціальних інститутів) і загальнодержавні (на рівні суспільства в цілому). У даному ви­падку мається на увазі впровадження у процес дослідження сис­темного підходу. Проте на практиці дослідникам доводиться оби­рати такі проблемні ситуації, в яких вивчаються окремі сторони об’єкта.

Формулювання проблеми значною мірою визначає вид до­слідження — чи буде воно розвідувальним, описовим або аналі­тичним, а також його мету, завдання, об’єкт і предмет.

Набуттям проблемною ситуацією чіткого виразу у вигляді формулювання проблеми і стає можливим початком конкретно­го дослідження.

Формулювання теми і мети дослідження

З’ясувавши попередньо суть проблемної ситуації, слід чітко зафіксувати проблему в назві дослідження. Назва дослідження вводить у його проблематику, окреслює контури того, що буде ставитись як мета дослідження, містити у собі спрямованість на прийняття певного управлінського рішення. Тим самим відбу­вається початкове обмеження (конкретизація) поставленої про­блеми.

 

« Содержание


 ...  98  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я