Методологія та організація наукових досліджень

Існують певні правила обґрунтування гіпотез та їх перевірки:

— гіпотеза має узгоджуватися з усіма фактами або принаймні певною мірою пояснювати їх;

— із кількох суперечливих гіпотез, висунутих для пояснен­ня серії фактів, перевага надається тій, яка однозначно пояснює більше їх число;

— для пояснення серії пов’язаних фактів слід висувати яко­мога менше гіпотез, а їх зв’язок має бути якнайтіснішим;

— при висуванні гіпотез слід усвідомлювати вірогідний ха­рактер їх висновків;

— неприпустимо керуватися в одному дослідженні супереч­ливими гіпотезами;

— гіпотези мають бути сформульовані лаконічно і однознач­но, не допускати різного тлумачення, не містити твердження, які суперечать уже доведеним положенням і фактам.

У літературі існують різні класифікації джерел висування гіпотез, методів їх перевірки. Гіпотези можуть бути перевірені емпіричним шляхом (за допомогою звернення до фактів, виявле­них у ході дослідження) або логічним (за допомогою інтерпре­тації понять, логічної моделі формування концепції).

Розрізняють гіпотези робочі і наукові, первинні (ті, що вису­ваються до польового дослідження) і вторинні (ті, що висувають­ся після його проведення). Виділяють також гіпотези-основи і гіпо- тези-наслідки, які виводяться з перших; описові (уявлення про характеристики, структурні і функціональні зв’язки досліджува­ного об’єкта), пояснювальні (уявлення про причинно-наслідкові зв’язки, що існують у досліджуваному об’єкті і вимагають експе­риментальної перевірки); прогностичні (допомагають розкрити об’єктивні тенденції функціонування та розвитку об’єктів, що вивчаються).

Залежно від рівня аналізу досліджуваних об’єктів гіпотези поділяються на теоретичні (припущення про характер зв’язків ідеальних об’єктів), статистичні (припущення про характер ста­тистичних взаємозв’язків об’єктів емпіричні (припущення про характер взаємозв’язків емпіричних ознак).

Сформулювати добру робочу гіпотезу надзвичайно склад­но. Вихідними моментами тут є і отримана до проведення дослід­ження інформація і професійний досвід науковця. Нерідко для опрацювання гіпотез та процедур дослідження проводять попе­реднє, розвідувальне дослідження. У такому випадку достатньо обґрунтовані гіпотези можуть бути висунуті лише в процесі до­слідження.

Наведемо приклад однієї з гіпотез. Так, якщо ми досліджує­мо проблему використання працівниками вільного часу, можна висунути такі робочі гіпотези:

1. Ефективність використання працівниками вільного часу залежить віл комплексу об’єктивних і суб’єктивних чинників.

2. Найважливішими об’єктивними чинниками, від яких за­лежить ефективність використання вільного часу, є: а) умови праці, стан засобів виробництва; б) сімейний стан; в) побутові умови життя; г) стан інфраструктури підприємства і місця; ґ) про­живання; д) фінансові можливості.

3. Найважливішими суб’єктивними чинниками, які вплива­ють на ефективність використання працівниками вільного часу, є:

а) рівень розвитку потреб працівників; б) спрямованість їхніх інтересів; в) їхні ціннісні орієнтації; г) планування та організація вільного часу.

Формулювання основних завдань дослідження

Завдання дослідження — це сукупність конкретних цільо­вих установок, які спрямовані на аналіз і вирішення проблеми. Вони розкривають зміст предмета дослідження, визначають за­соби досягнення поставленої мети і мають узгоджуватися з гіпо­тезами.

Завдання дослідження можуть бути основними і неоснов­ними. Основні зумовлені метою дослідження і визначають по­шук відповіді на його центральне питання: які шляхи й засоби вирішення даної проблеми? Однак може виникнути ситуація, коли висування додаткових гіпотез вимагає вирішення й інших питань. Відповідно постають і додаткові завдання, які допомага­ють більш повному вирішенню досліджуваної мети.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 95 96 97 98 99 100101 102 103 104 105  ... 138