Методологія та організація наукових досліджень

•   Кооперування — це процес об’єднання зусиль спеціалізо­ваних відділів, для вирішення комплексних досліджень;

•   Пропорційності, тобто дотримання певного співвідношен­ня інформаційного забезпечення науковців, що дозволяє забез­печити всебічне і якісне дослідження об’єктів у встановлені тер­міни згідно із графіком і програмою роботи;

•   Паралельності, яка забезпечує одночасне паралельне ви­конання дослідницьких процедур, не пов’язаних між собою при- чинно-наслідковими зв’язками, що значно скорочує час вико­нання роботи;

•    Прямоспрямованості — це дає можливість раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками науково-до­слідного процесу, не допускає дублювання процедур різними ви­конавцями;

•    Безперервності, що передбачає необхідність організації дослідницького процесу в часі і просторі;

•    Ритмічності науково-дослідної роботи — забезпечення рівномірного проведення дослідів, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців.

Організація праці науково-дослідної роботи — це система заходів, спрямованих на удосконалення методів і умов інтелек­туальної праці, збереження здоров’я працівників на основі досяг­нень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність при оптимальних затратах розумової праці.

Основним завданням організацій праці є об’єднання в єди­ний процес техніки і інтелектуальних можливостей наукових пра­цівників, забезпечення найбільш ефективного використання тру­дового потенціалу, матеріальних і інтелектуальних ресурсів.

Організація праці як система включає такі взаємозв’язані елементи: організація трудових процесів і робочих місць, забез­печення сприятливих умов праці; організація праці із функціо­нального обслуговування робочих місць; нормування й мате­ріальне стимулювання; розвиток творчих здібностей працівників. Без комплексного їх вирішення неможливо правильно вирішу­вати питання структури і чисельності наукового персоналу, про­водити планування роботи, ритмічне завантаження працівників. Раціональна організація праці в наукових колективах ґрунтуєть­ся на її плановості, що знаходить відображення в програмах, по­передніх та робочих планах і графіках виконання роботи.

Індивідуальний план складається кожним працівником на ту частину роботи, яка визначена йому робочим планом. У цьому плані також передбачається взаємозв’язок робіт, які виконують­ся іншими, працівниками, визначаються очікувані результати і їх реалізація, терміни виконання роботи.

Графік виконання роботи складається на основі робочого плану з урахуванням індивідуальних планів конкретних вико­навців. Тут , вказуються терміни завершення робіт на кожному етапуі: терміни, впровадження, відповідальних працівників за ці терміни.

Індивідуальний план і графік є частиною організації праці при проведенні наукових досліджень.

 

« Содержание


 ...  136


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я