Методологія та організація наукових досліджень

Робоче місие і робочий день науковця

Розумова діяльність є найскладнішою, оскільки вона вима­гає активізації уваги, процесів мислення, емоційної напруги та підвищеної чуттєвості і залежить не тільки від інтелекту праців­ника, а й від організації робочого місця і робочого дня.

Ефективність роботи передбачає збалансованість робочих місць. Кожному працівнику, зайнятому розумовою працею, слід організувати робоче місце — закріпити за ним частину виробни­чої праці, забезпечити згідно з вимогами науково-дослідного про­цесу обладнанням, інструментами, засобами зв’язку та оргтехні­кою, а також безперервне і ритмічне обслуговування робочого місця іншими службами матеріального та інформаційного забез­печення.

Збалансованість робочого місця — це відповідність його функціям і вимогам певного наукового дослідження, обов’язки і права при цьому повинні бути взаємно врівноважені, тобто ко­жен обов’язок має бути забезпечений певним правом, а кожне право має здійснюватись за наявності певного обов’язку.

Продуктивність розумової праці значною мірою залежить від умов праці, фізіологічно-психологічного комфорту, відпові­дності робочого місця ергономічним вимогам.

Сучасного науковця неможливо уявити без персонального комп’ютера, щоб з ним було легко і зручно працювати його слід розмістити, щоб монітор знаходився на рівні очей, відстань між ним і обличчям науковця має бути не меншою 40 см. Клавіатуру краще розмістити на відстані 10 см від краю стола, щоб людина спиралася на стіл зап’ястями. Стілець має бути зі спинкою і, ба­жано, з підлокітниками.

При організації робочого місця необхідно врахувати вплив таких чинників, як шум, розмови, освітлення і кольорове оформ­лення.

Недостатнє освітлення, колір стін, висота стільця, шум у приміщенні можуть бути причиною зниження працездатності та нагромадження втомленості.

На робочому столі не повинно бути нічого зайвого. Ідеаль­но, коли на столі лежать тільки ті документи, які потрібні в даний момент. Зліва розміщують документи, над якими ще працюють, а зправа — уже підготовлені матеріали.

Дотримання встановленого порядку полегшує роботу, більшість операцій здійснюється автоматично і запобігає зник­ненню документів, які можуть потрапити до сусіда чи в іншу пап­ку.

Гарне освітлення дозволяє виконувати всю роботу не докла­даючи зусиль, створює добрий настрій, посилює сприйняття ма­теріалу. У наукових лабораторіях найбільш ефективним є при­родне освітлення, але для забезпечення постійного освітлення ча­сто використовують штучне (електролампи, лампи денного світла).

На продуктивність праці науковця впливає також і темпе­ратурний режим. При низькій температурі в людини німіють кінцівки, зменшується швидкість рухів. Теплий одяг, хоч і змен­шує втрати внутрішнього тепла, проте пришвидшує настання втомленості, висока температура підвищує почуття слабкості. Оптимальним температурним режимом у робочих приміщеннях є18-20°С.

Особливістю розумової праці є те, що втома накопичується поступово, а перевтомлення настає раптово, томудоцільно чергу­вати розумову і фізичну працю.

Ефективність розумової праці залежить від таких чинників:

•    інтелектуальних здібностей, особливостей сили волі, ста­ну здоров’я науковця;

•    стану зовнішнього середовища, організації робочого місця, режиму роботи й відпочинку;

•  розумового навантаження.

Протягом робочого дня працездатність змінюється, від по­ступового входження в роботу через високу активність до її зни­ження.

Найсприятливішим часом для виконання творчих чи склад­них завдань є час з 10-ї години до 12-ї години, після чого настає деякий спад активності, у другій половині дня працездатність найвища в період з 14-ї до 17-ї години, після чого знижується.

 

« Содержание


 ...  137


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я