Методологія та організація наукових досліджень

Організація роботи з науковою літературою

Важливим елементом творчої роботи є цілеспрямоване вив­чення наукової літератури. Вміння працювати з літературою — складний творчий процес. Вивчення наукової літератури дозво­ляє:

— виявити здобутки науки, її досягнення і недоліки;

— визначити основні тенденції у поглядах фахівців на про­блему, з огляду на те, що вже досягнуто в науці;

— визначити актуальність і рівень вивченості проблеми;

—допомагає вибрати напрям, аспекти дослідження;

— забезпечує достовірність висновків і результатів науков­ця, зв’язок його концепції із загальним розвитком науки.

При роботі із літературою обов’язково слід робити випис­ки, анотації і конспекти, за допомогою яких виділяють найбільш цінну інформацію, стисло викладають зміст інформації в ціло­му.

Необхідно переглянути всі види джерел інформації, зміст яких пов’язаний з темою дослідження. До них належать матеріа­ли, опубліковані в різних вітчизняних і іноземних виданнях, звіти науково-дослідної роботи, дисертації, офіційні документи.

Вивчення літератури з обраної теми слід починати з загаль­них робіт, щоб отримати уявлення про основні питання, а пізніше вже вести пошук нового матеріалу.

Роботу з літературою рекомендовано проводити поетапно:

— загальне ознайомлення з матеріалом в цілому за його змістом;

— швидкий перегляд усього змісту;

— проробка в порядку послідовності розміщення матеріалу;

— вибіркове читання будь-якої частини монографії, посібни­ка, дисертації, статті;

— виписка матеріалу, що належить до теми і є цікавою;

— критична оцінка записаного, його редагування, чистовий запис, як фрагмент тексту майбутньої роботи.

При вивченні літератури за обраною темою використовуєть­ся не вся інформація, що міститься в ній, а лише та, яка має безпо­середнє відношення до теми. Критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в роботі. Вивчаючи літературні джерела, слід ретельно стежити за оформленням ви­писок, щоб можна було ними користуватись у майбутньому. Ча­стина отриманих даних не буде використовуватись в роботі, тому потрібен їх ретельний відбір та оцінка. Необхідно збирати тільки наукові факти, а не будь-які.

Під науковими фактами розуміють елементи, що складають основу наукового знання, які відображають об’єктивні власти­вості речей та процесів. їм характерні такі властивості: новизна, точність, об’єктивність і достовірність.

Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, невідомий дотепер предмет, явище процес. Точність наукового факту визначається об’єктивними методами та характеризує су­купність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

Відбір фактів повинен бути науково об’єктивним. Дос­товірність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, яке підтверджується при аналогічних ситуаціях. За відсутності підтвердження факту немає і його достовірності. До­стовірність інформації, її цільове призначення і характер дають основу для достовірності наукових фактів.

Слід уважно ставитись до матеріалів, які використовуються в роботі: офіційні дані, опубліковані від імені державних або гро­мадських організацій, не повинні викликати сумніву; практично абсолютною достовірністю володіє опис винаходів як у монографії, так і в інформаційній статті.

Наукові статті мають знаходитись в залежності від достовір­ності вихідної інформації, що використовується. У них можуть міститися результати незакінчених наукових досліджень, тому їх необхідно особливо ретельно аналізувати й оцінювати. Подібно статтям, різного ступеня достовірності, відповідають доповіді, зроблені на наукових конференціях, симпозіумах тощо. Деякі з них можуть містити обґрунтовані, доказові, апробовані відомості, інші — включати питання проблемного характеру, пропозиції та інше.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 111 112 113 114 115 116117 118 119 120 121  ... 138