Як відзначає сам Форрестер, динамічне моделювання було б зовсім нереальне в недалекому минулому, тому що “чотири наріжних камені” його методології створені лише в останні десятиліття, а саме: 1) теорії інформаційних систем зі зворотним зв’язком; 2) дослідження процесів прийняття рішень; 3) експериментальне моделювання складних систем; 4) електронно-обчислювальні машини як засіб імітації реальних процесів на їхніх математичних моделях.
Запропоновані Форрестером методи застосовуються не тільки в управлінні промисловим виробництвом. Динамічне моделювання знаходить застосування й у процесі управління роботою науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій. Цим займається, зокрема, учень і послідовник Дж. Форрестера — професор Е. Роберті. У своїй книзі “Динамічне моделювання наукових досліджень і розробок” він намагається об’єднати соціальні, психологічні, технічні і фінансові фактори з метою сконструювати комплексну теорію організації наукових досліджень і розробок. Разом із ще одним членом групи Форрестера в 1963 р. Роберті заснував спеціальну консультативну фірму по динамічному моделюванню, що обслуговує промислові концерни.
Форрестер був переконаний, що його метод можна використовувати для надання стабілізуючого впливу не тільки на окремі підприємства, але і на цілі галузі виробництва. Його учень Харфорд побудував динамічну модель, у якій установлений взаємозв’язок 140 змінних, що мають визначальне значення при переході від теплової енергетики до атомної. Фактори, вивчені Харфордом, давали представлення про умови, необхідні для розвитку атомних електростанцій. Фоссетт (з фірми “Дженерал дайнемікс”) вивчав ефективність методів Форрестера при управлінні науково-дослідними роботами у військовій промисловості.
Динамічне моделювання викликало великий інтерес не тільки в США, але і за їхніми межами. Його вивчали і викладали також в багатьох інших країнах. Форрестер завжди застерігав, що розроблений ним метод ще недосконалий, а моделювання не можна сприймати як метод передбачення “визначення подій в визначений момент часу” або розглядати в якості гарантії правильності якогось визначеного рішення. Динамічне моделювання, підкреслював він, покликано служити цілям кращого розуміння процесу управління і сприяти прийняттю успішних рішень, не гарантуючи, однак, їхньої безумовної правильності. Відзначаючи відоме теоретичне і практичне значення методу динамічного моделювання, варто також мати на увазі і його слабості, про які, як ми бачимо, побічно говорить і сам Форрестер, що визнає за своєю теорією переважно консультативне значення [53, с. 285 — 291].
Дослідження поведінки складних систем приводить Форрестера до висновку, що управління складними системами, виходячи лише з короткострокових цілей і орієнтування на найближче майбутнє, неминуче веде до того, що діяльність тієї чи іншої соціальної системи згодом буде погіршуватися. У цьому зв’язку він визнає, що постановка короткострокових цілей більш приваблива, тому що, по-перше, найближче майбутнє більш доступне для огляду і, по-друге, термін перебування при владі керуючих лідерів невеликий. Таким чином, психологічні фактори сприяють проведенню політики, що забезпечує гарні результати в найближчому майбутньому на шкоду довгостроковим результатам. У цьому Форрестер бачить, зокрема, причину умирання промислових корпорацій. Для того, щоб глибше зрозуміти сутність тієї чи іншої складної соціальної системи, її структури, а також вплив управлінських рішень на ріст, стагнацію й умирання цієї системи, Форрестер пропонує застосовувати математичні моделі, з максимальною старанністю й обережністю які імітують складний комплекс факторів, з яких складається реальна система. При цьому він підкреслює, що хоча в багатьох випадках основні елементи досліджуваних соціальних систем і виявляться добре доступними для огляду, однак поведінку системи в цілому, що визначає взаємодією компонентів системи, курсів політики і рішень, неможливо угадати, базуючись лише на розумових міркуваннях. Тільки продовжуючи експерименти в області машинного імітування з добре побудованими моделями таких систем, можна з’ясувати, як взаємодіють елементи системи і як система еволюціонує.
» следующая страница »
1 ... 155 156 157 158 159 160161 162 163 164 165 ... 445