Менеджмент організацій

Тема 7. Управлінські моделі

7.1. Американські теоретики про теорії моделей.

7.2. Цільові управлінські моделі.

7.3. Моделі організації як об’єктів управління.

7.4. Поведінкові та адміністративні моделі організації.

Рекомендована література: 53, 147, 234, 240, 246

7.1.   Американські теоретики про теорії моделей

В основі економетричного підходу — складання моделей, що відбивають ті чи інші економічні явища чи процеси лежить наукове абстрагування найбільш характерних рис цих явищ і процесів. На відміну від економічної моделі еко- нометрична модель виражається в математичній формі.

Відповідно до цього підходу, у всякій розвинутій економіко-математичній моделі виділяються чотири різні сторони. По-перше, вона відбиває визначені економічні явища якісного змісту, виражені в тих чи інших одиницях виміру. Ці величини є свого роду параметрами моделі. По-друге, у модель входять виз­начені кількісні зв’язки і залежності між параметрами. Це можуть бути балан­сові співвідношення, що визначають структуру моделюємого процесу, чи ж більш складні залежності, що зв’язують результати процесів із їх причинами. По-третє, модель визначає область припустимих змін параметрів моделі в часі, просторі й обсязі. Це так звані обмеження, накладені на кількісні залежності. По-четверте, модель повинна бути системою взаємозалежних параметрів, за­лежностей і обмежень з визначеними входами і виходами. Управління такою системою, тобто одержання визначених результатів на виході, повинно відбу­ватися за допомогою того чи іншого впливу на входи без втручання в її внутрі­шню структуру.

Побудова економетричних моделей розподіляється на чотири основних ета­пи. Перший етап — специфікація, коли виробляється формалізація основних економічних перемінних і на основі вихідних допущень і пропозицій відшуку­ються математичні рівняння. Другий етап — ідентифікація, що полягає в пере­буванні значень параметрів рівнянь, отриманих на першому етапі в результаті специфікації. Третій етап — верифікація, що складається у визначенні і виборі критеріїв для оцінки якості результатів специфікації й ідентифікації, тобто сту­пеня адекватності моделей реальним економічним процесам. Якщо моделі, отримані шляхом специфікації й ідентифікації, неадекватні, то досліджуються обґрунтованість вихідних посилок, вибір і формалізація економічних пере­мінних. Четвертий етап — пророкування, що представляє собою процедуру визначення майбутніх значень перемінних, вхідних у економетричну модель.

Економетричний підхід до аналізу і програмування економічних процесів одержав у США поширення у вигляді спроб побудови економічних моделей у масштабах не тільки окремих фірм, але і всього суспільства. Тут важливо, зок­рема, указати на ті “моделі відтворення”, що конструював Я. Тинберген у своїй роботі “Економічні цикли США за 1919 — 1932 р.” Пізніше Тинберген створив ще кілька моделей, але вони не знайшли практичного застосування. З найбільш відомих у літературі економетричних моделей варто назвати “модель відтво­рення в США” (1955), розроблену Л. Клейном і А. Гольдбергером.

Інший напрямок економетрії базує свої дослідження і побудову моделей на аналізі по методу балансу зроблених витрат і випущеної продукції (аналіз “вит­рати — випуск”). У цій області найбільше визнання одержали дослідження аме­риканського економіста В. Леонтьєва, що опублікував роботи “Структура аме­риканської економіки в 1919 — 1929 р.” (1941) і “Дослідження структури аме­риканської економіки” (1953).

Незважаючи на наявність ряду серйозних недоліків, економетричних мо­делей, створені на основі аналізу “витрати — випуск”, одержали в США велике поширення, головним чином для дослідження міжгалузевих балансових зв’язків в економіці. Число таких моделей продовжує рости. Поряд із прагненням удосконалювати цей метод аналізу, вимальовується тенденція до об’єднання “мо­делей відтворення” з моделями “витрати — випуск” у формі динамічних моде­лей “витрати — випуск”. У тих областях, де порівняно широко застосовується програмування, вони використовуються для установлення взаємозалежності і погодженості передбачуваних обсягів випуску продукції в рамках “моделей відтворення”. Подібні економетричні моделі намагаються створити для вирішен­ня як широких задач прогнозування розвитку економіки, так і більш приватних проблем (наприклад, структурного аналізу виробництва, аналізу впливу зовні­шньої торгівлі на економіку країни, дослідження систем цін і відносин між струк­турою витрат виробництва і структурою цін, вивчення місця і ролі окремих галу­зей і сфер діяльності в економіці та їхнього впливу на її розвиток і т.ін.).

 

« Содержание


 ...  157  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я