Корпоративне управління

Згідно з проектом залежним господарським товариством вважають товариство, в якому господарському товариству (разом з афілійованими особами) належить 20 та більше відсотків ста­тутного капіталу. Усі дочірні товариства одночасно вважають і залежними. Визначаючи кворум та підраховуючи голоси, акції переважного АТ, які належать залежним товариствам, не врахо­вують. Ця норма запобігає створенню системи перехресного во­лодіння, коли виникає небезпека, що товариство контролюва­тиме себе самостійно. Проект містить також кілька інших норм обмежувального характеру стосовно залежних товариств.

Також доцільно прийняти проект рекомендаційного Зако­ну «Про холдинги», запропонований для країн СНД російським ученим, президентом Міжнародної академії корпоративного уп­равління Ю. Б. Вінславом. Проект ураховує особливості українсь­кої економіки, ментальності і визначає такі поняття, як холдинг, холдингові відносини; у ньому виділено 11 різновидів холдинго­вих об’єднань: майновий холдинг, договірний, майново-договір­ний, державний, стратегічний, транснаціональний, міждержав­ний, управлінський, змішаний, фінансовий, субхолдинг.

Проект також регламентує особливості створення окремих видів холдингів, організацію управління, порядок реструктуризації тощо. Особливу увагу в ньому приділено державним, стратегічним та міждер­жавним холдингам. Прийняття цього рекомендаційного закону важли­ве для регулювання діяльності українських холдингів.

Одним з варіантів вирішення проблеми щодо ефективності діяльності українських холдингових компаній може бути вико­ристання практики австрійських та голландських холдингів, ос­новний сенс чого полягає в абсолютно легальній можливості уп­равління активами в Україні та отримання доходів без податко­вих втрат.

Схему створення та функціонування холдингової структури показано на рис. 4.7. Для практичної реалізації цих можливос­тей Україна має певні передумови:

1. Пільговий режим оподаткування для холдингових структур.

2. Наявність підписаних угод щодо уникнення подвійного оподаткування.

3.  Нульова ставка оподаткування дивідендів, отриманих з-за кордону.

4.  Відсутність податку на репатріацію прибутку в джерела сплати (українського підприємства).

5. Досягнення конфіденційності володіння активами укра­їнського підприємства.

6.  Використання холдингових структур як фінансового інструменту для внесення додаткових інвестицій під забезпечен­ня акцій українських підприємств.

В Україні налічується близько 15 державних холдингових структур. Це зазвичай колишні великі підприємства: ДАХК «Чор­номорський суднобудівний завод», ДАХК «Дніпропетровський машинобудівний завод», ДАХК «Київський радіозавод» та ін. Слід зазначити, що на більшості з них перетворення організац­ійно-правового статусу не вплинуло на якість корпоративного менеджменту.

Пошук шляхів вирішення проблем, які на сьогодні пере­шкоджають ефективній діяльності українських корпорацій хол­дингового типу, потребує створення необхідної методичної бази для управління інтегрованими структурами.

Серед основних завдань наступного десятиріччя — суттєве вдосконалення механізмів корпоративного управління, реаліза­ція та демократизація акціонерної власності, удосконалення за­конодавства щодо регулювання діяльності АТ, холдингових ком­паній та інших інтегрованих об’єднань і судової практики щодо забезпечення гарантій прав акціонерів.

4

 

1 3 1				2
		1		І
« Содержание » следующая страница » 1  ... 80 81 82 83 84 8586 87 88 89 90  ... 118