Корпоративне управління

Під холдингами, створеними у формі державних організацій, розуміють як суто державні, так і змішані організації. У держав­них холдингових компаніях державі зазвичай належить весь ка­пітал — націоналізований або знову створений. У змішаних кор­пораціях держава в особі міністерства може володіти значною (понад 50 %) частиною пакета акцій компаній. У такому разі міністерство контролює їх діяльність.

2.  Сутність холдинга полягає в системі участі в капіталі ве­ликого бізнесу, підпорядкованості головному підприємству ба­гатьох формально незалежних компаній, які мають капітал, що значно перевищує «материнський». Діяльність материнської ком­панії може виглядати як управління пакетами акцій, акумулю­ванням дивідендів та доходів від біржових операцій. Однак за цією «геніальною простотою» холдингової форми криються ретельно спроектовані організаційно-економічні механізми взаємодії юри­дичних осіб, висока корпоративна культура розстановки кадрів, забезпечення балансу інтересів учасників та мотивації менед­жерів.

3.  Для встановлення контролю над дочірніми компаніями материнські фірми використовують поділ акцій на прості та при­вілейовані. За допомогою такої диференціації холдинги матимуть можливість контролювати капітал, який у десятки разів переви­щує власний. Механізм диференціації акцій такий: на біржі хол­дингова компанія продає переважно акції, позбавлені права го­лосу, натомість акції з правом голосу (частка яких незначна) про­даються «адресно» — особам, зацікавленим у цій компанії. Мобілізований капітал через продаж акцій, які не надають права голосу холдингова компанія вкладає в акції тих фірм, над якими вона має намір отримати контроль.

Холдингова компанія не обов’язково повинна мати абсолют­ний контрольний пакет акцій дочірніх фірм. В умовах широкої дисперсії акцій або за наявності великої кількості дрібних акціо­нерів (більшість з яких відсутні на загальних зборах) розміри кон­трольного пакета можуть бути незначні (до 10 % від загальної кількості голосуючих акцій у США та 20—40 % — у країнах Захід­ної Європи, що пов’язано з національними особливостями роз­порошення акціонерного капіталу).

4.  Основні цілі створення холдингів за кордоном:

— консолідація діяльності групи підприємств щодо оподат­кування через укладання договорів про відрахування, відповідно до яких прибутки або збитки підприємств переводяться безпосе­редньо у холдингову компанію. Це дозволяє холдингу врахову­вати збитки одного підприємства та прибутки іншого для сплати податків з частини прибутку, що залишається;

— створення додаткових виробничих потужностей у резуль­таті поглинання підприємств та утворення єдиної корпорації;

— проникнення за допомогою холдинга в інші сфери діяль­ності;

—проведення загальної технічної, економічної, кадрової політики та здійснення єдиного контролю за дотриманням за­гальних інтересів корпорації;

— інтенсивність процесу диверсифікації виробництва.

Якщо холдинг входить у ТНК, то цілями його створення

можуть бути:

— мінімізація податку на дивіденди;

—акумуляція прибутків іноземних філіалів, консолідація дивідендів, що надходять з різних країн, для усереднення ставок їх оподаткування та недопущення подвійного оподаткування;

— мінімізація впливу валютного контролю на прибуток ТНК.

У міжнародному бізнесі холдингові компанії є проміжною

ланкою між головними компаніями та зарубіжними фірмами. У країнах Західної Європи холдингові структури використовують для побудови легальних схем управління корпоративними пра­вами та податкового планування дивідендів. У більшості країн світу холдинги звільнені від податків на дивіденди, які отриму­ють з-за кордону. Так, використовуючи угоди про уникнення подвійного оподаткування, можна суттєво знизити або виклю­чити додаткові податки у разі перерахування дивідендів, сплачу­ваних дочірньою компанією материнській холдинговій структурі.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87  ... 118