2. Лауреати Нобелівської премії з економіки (1969-2002 рр.)
Найпочеснішою сучасною відзнакою досягнень у певних галузях діяльності вважається нагородження науковців премією імені А. Нобеля (Нобелівської премії). Ця премія заснована у 1901 році згідно з заповітом Альфреда Нобеля (1833-1896 рр.) - шведського інженера- хіміка та підприємця, винахідника динаміту та інших вибухових речовин. Згідно з заповітом у 1900 році був створений Нобелівський фонд, першим директором-розпорядником якого став Рагнар Солман. Загальний капітал фонду (9,2 млн дол. США в 1896 р.) був вкладений в цінні папери та акції, на проценти від якого виплачується премія. Перші лауреати одержували чек на суму близько 40 тис. дол. США. Сьогодні ж розмір грошової премії складає 1 млн дол. США. Велика заслуга в цьому належить працівникам Нобелівського фонду, які захищають від інфляції матеріальну частину спадщини Нобеля.
Нобелівські премії присуджуються в шести номінаціях - з фізики, хімії та економіки (Шведською королівською академією наук), з фізіології та медицини (Шведським Королівським Каролінським медичним інститутом у Стокгольмі), літератури (Шведською академією літератури у Стокгольмі), за вагомий внесок у єднання народів, ліквідацію рабства, зниження чисельності існуючих армій і сприяння мирній домовленості (лише лауреат Нобелівської премії Миру визначається Нобелівським комітетом Норвегії, що обертається парламентом цієї країни). Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології та медицини, з літератури, а також премія Миру були встановлені заповітом А. Нобеля і вручаються з 1901 року. Премія з економіки була заснована Шведським банком у 1968 році як визнання особистих заслуг А. Нобеля - визначного для свого часу економіста-практика. Нобелівська премія може бути поділена між двома чи трьома лауреатами в рівних пропорціях. У період 1940-1942 рр. через воєнні події в Європі, спричинені Другою світовою війною, Нобелівська премія не присуджувалась. Нижче подані імена лауреатів Нобелівської премії за 1969-2002 рр.
Найвидатніші досягнення в економіці оцінюються в суспільстві на тому ж самому рівні, що і найвидатніші досягнення у фундаментальних галузях природничих наук.
За розробку математичних методів створення і
1969 р. застосування динамічних моделей до аналізу _____ економічних процесів
Ян Тінберген (1903-1994 рр.), Нідерландська
школа економіки, Роттердам, Нідерланди
Нідерландський економіст. Ян Тінберген (Tinbergen) народився 12 квітня 1903 року у м. Гаага (Нідерланди) в родині вчителя середньої школи, лінгвіста Дірка Корнеліуса і Жаннет Тінберген. У 1929 році здобув докторський ступінь з фізики. Я. Тінберген - один з перших почав застосовувати математичний апарат до вивчення економічних процесів і створювати моделі для його опису.
Основна частина його праць базувалась на застосуванні лінійних диференційних рівнянь для аналізу економічних процесів. У 1942 році він представив свою теорію зростання. Після Другої світової війни Я. Тінберген працював в таких трьох напрямах: теорії економічної політики; проблем країн, що розвиваються; теорії розподілу доходів.
Він систематизував положення, відповідно до яких політика щодо основних інтересів уряду визначалась як політика повної зайнятості, стабільності цін і рівноваги платіжного балансу.
Великі зусилля докладав у пошуку шляхів розв’язання глобальних світових проблем і побудови оптимального економічного устрою суспільства. Його праці присвячені аналізу моделі “затрати-випуск”, теорії оптимального розподілу праці, пропозиції про товарну резервну валюту (разом з Н. Калдором і А. Хармом).
Рагнар Фріш (1895-1973 рр),
Університет Осло, Норвегія.
Норвезький економісті економетрик. Рагнар Фріш (Frisch) народився 3 березня 1895 р. в м. Осло в сім’ї відомих ювелірів Антоні і Рагни Фріш. Одночасно навчався в знаменитій ювелірній фірмі “Давид Андерсен” (Осло), отримавши в 1920 році патент золотих справ майстра, і в університеті (Осло) на економічному факультеті. У 1926 році захистив дисертацію з математичної статистики та здобув докторський ступінь.
» следующая страница »
1 ... 72 73 74 75 76 7778 79 80 81 82 ... 100