Історія економічних учень

На початку 30-х років разом з Я. Тінбергеном створили Еко­номічне товариство (1931 р.) - міжнародну асоціацію економістів, які застосовують у роботі математичні методи.

Паралельно з економістами Шведської школи і Дж. Кейнсом (Англія) інтенсивно займався розробкою теорії економічної політики. Упродовж 50-х років ХХ ст. працював над створенням загальних мо­делей економічного планування. Моделі Р. Фріша відіграли важливу роль як аналітичні інструменти у щорічних розрахунках національного доходу Норвегії. Його дослідницька і викладацька діяльність сприяла формуванню економічної школи в Осло. Найзначнішим вкладом в роз­виток економічної науки була методологія. Р. Фріш збагатив методо­логічний словник такими точними поняттями: макро-, мікроаналіз, ста­тистика і динаміка, моделі прийняття рішень. Він розробив теорію ви­робництва і макроекономіки, аналізу попиту.

1970          р. За внесок у підвищення рівня наукового   аналізу в економічних науках  

Поль-Ентоні Самуельсон (н. 1915 р.), Массачусетський

технологічний інститут, Кембридж, США

Американський економіст. Народився П.-Е. Самуельсон (8атиекоп) 15 травня 1915 р. в м. Гера (штат Індіана, США). Навчався у Гайд- паркській вищій школі. У 1941 році П.-Е. Самуельсон одержав вчений ступінь доктора економіки, одночасно за свою дисертацію він отримав премію імені Д. Уеллса.

П.-Е. Самуельсон повною мірою впливав й продовжує вплива­ти на формування політичних поглядів Білого дому. Він - автор най- популярнішого в західних країнах підручника “Економікс”, який пере­видавався 15 разів (перше видання вийшло в 1948 році) і перекладений багатьма мовами.

Коло проблем, що входять у сферу інтересів вченого, досить

широке:

-                теорія споживання і багатства (теорія переваг);

-                теорія капіталу (теорія оптимального зростання та лінійного програмування);

-                економічна динаміка та загальна рівновага;

-                міжнародна торгівля (аналіз ефектів відкритої торгівлі в мо­делі двох країн);

-                фінанси;

-                макроекономіка (модель “мультиплікатор-акселератор”, тео­рія неокласичного синтезу);

-                економічний аналіз та ін.

Вчений виступає за широке застосування математичних мето­дів в економічних теоретичних дослідженнях.

1971         р. За емпіричні дослідження економічного зростання

Саймон Сміт Кузнец (1901-1985 рр.),

Гарвардський університет, Кембридж, США

Американський економіст С. Кузнец (К^пеф народився 9 квіт­ня 1901 р. в родині торговця хутрами Абрама і Поліни Кузнеців у Хар­кові. Після двох років навчання на юридичному факультеті Харківсь­кого університету С. Кузнец починає працювати в бюро статистики праці при уряді Радянської України, був призначений керівником одні­єї із секцій. Вищу освіту він завершує у Колумбійському університеті, де в 1923 р. одержав ступінь бакалавра, а в 1924 р. - магістра з еконо­міки. У 1926 р. С. Кузнец одержав ступінь доктора наук, захистивши дисертацію “Циклічні коливання в економіці”.

Найбільший вклад вчений вніс в порівняльний аналіз економіч­ного зростання. Його ідеї лягли в основу сучасної теорії економічного зростання. Він виділив такі три показники, які визначали приналеж­ність тієї чи іншої країни до сучасної економіки:

-                темп приросту доходу на душу населення;

-                розподіл робочої сили за галузями;

-                розміщення населення за територією.

 

« Содержание


 ...  78  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я