Інвестознавство

7)      вагоме підсилення системи оподаткування. Це призводить не тільки до зниження суми чистого інвестиційного прибутку, але і вза­галі може «стимулювати» припинення відповідної інвестиційної діяль­ності.

3.     Формування системи критеріїв виходу реальних проектів із інве­стиційної програми підприємства базується на раніше розглянутому головному критерії та обмежуючих умовах відбору проектів в інвести­ційну програму.

Основним критерієм для прийняття такого рішення повинно слу­жити очікуване значення чистого приведеного доходу чи внутрішньої ставки прибутковості за інвестиційним проектом в умовах його реалі­зації, які змінилися. Продовження реалізації інвестиційного проекту можливе тільки при дотриманні наступних вимог:

а)   чистий приведений дохід продовжує залишатися позитивною величиною;

б)   внутрішня ставка доходності відповідає наступній нерівності:

ВСД > СВ + Пр + Пл,                                                 (7.1)

де ВСД — значення внутрішньої ставки доходності за інвестицій­ним проектом в умовах його реалізації, які змінюються;

СВ — середня ставка відсотка (яка враховує фактор інфляції) на фіннсовому ринку;

Пр — рівень премії за ризик, пов’язаний із здійсненням реального інвестування у відсотках;

Пл — рівень премії за ліквідність з урахуванням прогнозованого збільшення тривалості реалізації інвестиційного проекту.

Разом з основними критеріями може бути використана і система додаткових критеріїв прийняття рішення про вихід із програми. Таки­ми критеріями можуть бути:

•      зростання тривалості інвестиційного циклу до початку ефектив­ної експлуатації об’єкта (наприклад, більше трьох років);

•       збільшення тривалості періоду окупності інвестицій за проек­том (наприклад, більше п’яти років);

•       зниження передбаченого у бізнес-плані строку можливої екс­плуатації об’єкта (наприклад, більше ніж на 30%);

•       зниження іміджу компанії за рахунок раніше не врахованих об­ставин, пов’язаних з вибором та реалізацією інвестиційного проекту та інші.

Кількісне значення вищенаведених додаткових критеріїв кожна компанія встановлює самостійно з урахуванням цілей та особливос­тей своєї інвестиційної діяльності.

4.       Визначення найбільш ефективних форм виходу реальних проектів із інвестиційної програми підприємства здійснюється у тому випадку, якщо за реалізованим проектом у силу від’ємного впливу окремих з вищеназваних (чи інших) факторів слід очікува­ти подальше вагоме зниження їх ефективності. Основними з цих форм є:

•      відмова від реалізації проекту до початку робіт;

•      продаж частково реалізованого інвестиційного проекту у формі об’єкта незавершеного будівництва;

•       продаж інвестиційного об’єкта на стадії початку його експлуа­тації у формі цілісного майнового комплексу;

•       залучення на будь-якій стадії реалізації інвестиційного проекту додаткового стороннього пайового капіталу з мінімізацією своєї част­ки пайової участі в інвестуванні;

•       акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації з мінімізацією своєї частки акціонерного капіталу в ньому (якщо проект структурно може бути виділений у цілісний майновий комплекс);

•       окремий продаж основних видів активів інвестиційного проек­ту, який закривається;

•      ініційована підприємством процедура банкрутства (на стадії по- стінвестиційної експлуатації реального проекту).

5.      Розробка процедури прийняття та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з виходом реальних проектів із інвестиційної про­грами підприємства передбачає:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 131 132 133 134 135 136137 138 139 140 141  ... 224