Економічна теорія

•     непрямий, коли передача майна в лізинг здійснюється через посередни­ка. Цей вид аналогічний класичній лізинговій операції через те, що в ній бере участь постачальник, лізингодавець і лізингоодержувач, які діють окремо та самостійно;

396

•      лізинг за участю численних сторін (роздільний лізинг), специфічною особливістю якого є те, що лізингодавці забезпечують лише частину (близько 20-40 %) суми, необхідної для придбання предмета лізингу. Друга частина кон­трактної вартості фінансується кредиторами (банками, іншими інвесторами).

•      груповий акціонерний лізинг, який відрізняється від інших тим, що як лізингодавець виступає група учасників (акціонерів), які створюють спеціаль­ну корпорацію (трастову компанію та ін.) і призначають довірену особу, яка здійснює в майбутньому всі необхідні операції щодо лізингових відносин.

За набором послуг розрізняють:

•     чистий лізинг, якщо повне обслуговування майна, що надається в лізинг, бере на себе лізингоодержувач. Саме він повинен сплачувати всі податки і збо­ри, здійснювати страхування і здійснюва будь-які інші витрати, пов’язані з ви­користанням устаткування;

•      лізинг з повним набором послуг (так званий “мокрий” лізинг від англ­ійського “wet leasing”), при якому зобов’язання щодо повного обслуговування майна покладаються на лізингодавця. Такий вид лізингу використовують най­частіше виробники устаткування або великі оптово-торговельні організації. За вартістю він є одним з найдорожчих;

•     лізинг з частковим набором послуг, коли лізингодавець бере на себе лише окремі функції по обслуговуванню майна (наприклад, він може провести дослід­ження, що передує придбанню устаткування, здійснити проектування, поставку необхідних сировинних матеріалів, забезпечити необхідним кваліфікованим персоналом для роботи з устаткуванням тощо).

За предметом контракту існує:

•     лізинг рухомого майна (або машинно-технічний);

•     лізинг нерухомості.

Іноді як різновид відокремлюють лізинг майна, яке вже було в експлуа­тації. У цьому разі предмет лізингу передається в користування по оцінній вар­тості.

За характером лізингових платежів розрізняють:

•      лізинг з грошовим платежем, коли платежі здійснюються в грошовій формі;

•      лізинг з компенсаційним платежем — платежі здійснюються у вигляді поставки товарів, вироблених на лізингованому устаткування або у вигляді на­дання зустрічних послуг;

•      лізинг зі змішаним платежем, коли поєднуються перелічені у перших двох випадках форми сплати.

За сектором ринку, в якому здійснюються операції, відокремлюють:

•     внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди є представниками однієї краї­ни;

•     зовнішній (міжнародний) лізинг, до якого належать угоди, в яких хоча б одна з сторін або всі сторони одночасно є представниками різних країн. У свою

чергу цей вид поділяється на такі: експортний лізинг (до зарубіжної країни на­лежить лізингоодержувач); імпортний лізинг (нерезидентом є лізингодавець) та транзитний лізинг, при якому лізингодавець фінансує придбання майна в одній країні з передачею його в лізинг користувачу в іншій країні.

За цільовим призначенням існує:

•      фіктивний лізинг, якщо угода укладається виключно з метою отриман­ня найбільшого прибутку за рахунок використання необгрунтованих податко­вих та амортизаційних пільг;

•     справжній лізинг, при якому при проведенні операції вказана вище мета не є основною та визначальною.

Крім перелічених, на практиці використовуються й інші специфічні різно­види лізингових угод, серед яких є такі:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 306 307 308 309 310 311312 313 314 315 316  ... 384