За ступенем окупності (а також умовами амортизації) майна виділяють так звані фінансовий та оперативний лізинг. Фінансовим називається лізинг, при якому вартість майна повністю повертається лізингодавцю протягом терміну дії договору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизацій майна і терміну договору). Для оперативного лізингу характерним є часткове відшкодування вартості зданого в лізинг майна (термін амортизації довший від терміну договору).
Фінансовий лізинг є найбільш поширеним видом лізингу, тому слід визначити його основні характерні риси:
• строк, на який передається майно в тимчасове користування, наближається за тривалістю до строку експлуатації та амортизації всієї або більшої частини вартості майна;
• протягом строку договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі вартість майна. Як правило, зобов’язання по технічному обслуговуванню, страхуванню тощо покладені на лізингоодержувача;
• передбачається участь третьої сторони (постачальника або виробника предмета угоди);
• не дозволяється розривати договір під час основного терміну оренди, тобто терміну, необхідного для відшкодування витрат лізингодавця. Проте практично це відбувається і тягне за собою значне зростання вартості операції;
• як правило, висока вартість лізингу.
Для оперативного лізингу характерні такі властивості: лізингодавець не розраховує відшкодувати всі свої витрати за рахунок надходження лізингових платежів від одного лізингоодержувача; лізинговий контракт укладається на строк значно коротший, ніж строк амортизації обладнання і може включати право орендаря на дострокове припинення оренди і повернення устаткування. Це надзвичайно важлива умова для лізингоодержувача, оскільки вона підстра- ховує його на випадок морального старіння техніки, а такождозволяє йому своєчасно відмовитись від орендованого майна.
При оперативному лізингу звичайно лізингова компанія купує обладнання, не знаючи наперед конкретного орендаря. Виходячи з цього, лізингові компанії, що займаються оперативним лізингом, повинні досконало знати кон’юнктуру ринку інвестиційних товарів—як нових, так і тих, що вже були у користуванні. Лізингодавці при використанні цього виду лізингу самі страхують майно і забезпечують його обслуговування та ремонт, щоб зберегти предмет лізингу в задовільному технічному стані. При цьому ставка лізингових платежів, як правило, вища, ніж при фінансовому лізингу. Це пов’язано з тим, що лізингодавець, не маючи повної гарантії окупності витрат, повинен враховувати різні комерційні ризики (ризик не знайти орендаря на весь обсяг наявного устаткування, ризик пошкодження об’єкта угоди, ризик припинення довгострокового договору підвищенням вартості послуг та ін.).
Після закінчення строку лізингового договору лізингоодержувач має право пропонувати строк лізингу на інших, вигідніших умовах; повернути устаткування лізингодавцю; купити устаткування у лізингодавця за наявності опціону на продаж за залишковою чи ринковою вартістю. При цьому не виключається можливість реалізації устаткування третім особам.
Залежно від складу учасників (суб’єктів) угоди розрізняють такі види лізингу:
• прямий, при якому власник майна (постачальник) самостійно передає майно в лізинг (має місце двостороння угода, тому що постачальником і лізингодавцем є одна особа). У лізинговій операції, в якій беруть участь лише дві сторони здійснюється так званий зворотний лізинг, при якому власник продає належне йому майно фінансовій установі з одночасним оформленням угоди про довгострокову оренду своєї минулої власності на умовах лізингу (в цьому разі однією особою є постачальник і лізингоодержувач);
» следующая страница »
1 ... 305 306 307 308 309 310311 312 313 314 315 ... 384