Економічна теорія

7. Функції комерційних банків, їх організаційна й управлінська структура

Базовою ланкою кредитної системи є комерційні банки, які становлять другий рівень банківської системи. Комерційні банки — це багатопрофільні кредитні установи, які концентрують основну частину кредитних ресурсів, здійснюють у широкому діапазоні банківські операції і фінансові послуги для юридичних і фізичних осіб. Поява терміну “комерційні банки” пов’язана з тим, що у XVII ст. вони почали свою діяльність з обслуговування торгівлі.

Основними функціями комерційних банків є: мобілізація тимчасово вільних коштів і перетворення їх у капітал; кредитування підприємств, держа­ви і населення; випуск кредитних грошей; здійснення розрахунків і платежів у господарстві; емісійно-засновницька функція; консультування, надання еко­номічної і фінансової інформації.

Комерційні банки здійснюють депозитну-кредитну емісію—грошова маса збільшується, коли банки видають позички своїм клієнтам, і зменшується, коли ці позички повертаються. Ці банки є емітентами кредитних знарядь обігу. На­дана клієнту позичка зараховується на його рахунок у банку, тобто банк ство­рює депозит (вклад до запитання), при цьому збільшуються боргові зобов’я­зання банку. Власник депозиту може одержати в банку готівку в розмірі вкладу, внаслідок чого відбувається збільшення кількості грошей в обігу. При наяв­ності попиту на банківські кредити сучасний емісійний механізм дозволяє роз­ширювати грошову емісію, що підтверджується ростом грошової маси в про­мислово розвинутих країнах. Водночас економіка потребує в необхідній, але

385

не надмірній кількості грошей, тому комерційні банки функціонують у рамках обмежень, встановлюваних центральним банком, за допомогою яких регу­люється процес кредитування і, отже, процес створення грошей.

Виконуючи функцію мобілізації тимчасово вільних коштів і перетворен­ня їх у капітал, банки акумулюють грошові доходи і заощадження у формі внесків. Вкладник одержує винагороду у вигляді відсотка. Сконцентровані у внесках заощадження перетворюються в позичковий капітал, який викорис­товується банками для надання кредиту підприємствам і підприємцям. Пози­чальники вкладають кошти в розширення виробництва, придбання нерухомості і споживчих товарів. У кінцевому підсумку за допомогою банків заощадження перетворюються в капітал.

Важливе економічне значення має функція кредитування підприємств, держави і населення. Пряме надання в позичку вільних грошових капіталів їх власниками позичальникам у практичному господарському житті ускладнено. Банк виступає як фінансовий посередник, одержуючи кошти в кінцевих кре­диторів і даючи їх кінцевим позичальникам. За рахунок кредитів банку здійснюється фінансування промисловості, сільського господарства, торгівлі, забезпечується розширення виробництва. Комерційні банки надають позички споживачам на придбання товарів тривалого користування. Оскільки державні витрати не завжди покриваються прибутками, банки кредитують фінансову діяльність уряду.

Найважливіша особливість комерційних банків, яка відрізняє їх від інших інститутів кредитної системи (крім центрального банку), полягає в тім, що вони здійснюють випуск кредитних грошей.

Однією з функцій комерційних банків є забезпечення розрахунково-платі­жного механізму. Виступаючи як посередник у платежах, банки виконують для своїх клієнтів операції, пов’язані з проведенням розрахунків і платежів.

Емісійно-засновницька функція здійснюється комерційними банками шляхом випуску і розміщення цінних паперів (акцій, облігацій). Виконуючи цю функцію, банки стають каналом, що забезпечує додаткові засоби заощад­жень для виробничих цілей. Ринок цінних паперів доповнює систему банкі­вського кредиту і взаємодіє з нею. Наприклад, комерційні банки надають по­середникам ринку цінних паперів (компаніям-засновникам) позички для підписки на цінні папери нових випусків, а ті продають банкам цінні папери для перепродажу вроздріб. Якщо компанія-засновник, на ім’я якої зареєстро­вані цінні папери, сама продає їх, банк може забезпечувати передплатників на випущені цінні папери. При цьому банк звичайно організує консорціум з роз­міщенню цянних паперів. Зобов’язання на значні суми, випущені великими компаніями, можуть бути розміщені банком шляхом продажу своїм клієнтам (в основному інституційним інвесторам), а не за допомогою вільного продажу на фондовій біржі.

 

« Содержание


 ...  302  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я