Друга, і центральна, ідея — широке використання вільного ціноутворення повинно стимулювати створення ринкових структур і інститутів, насамперед системи незалежних виробників і конкурентних ринків, що становлять базу ринкової економіки.
Третя ідея — перехід від одержавленої до ринкової економіки — неминуче пов’язаний з помітним зниженням життєвого рівня населення, головним чином у результаті інфляції і безробіття.
Ефективність методів “шокової терапії” значною мірою залежить від того, наскільки далека економіка тієї або іншої країни в період її одержавлення від
270
ринкових структур, особливо від системи незалежних виробників. Тільки в умовах існування підготовлених ринкових структур або їх швидкого становлення спрацьовує стимулююча роль механізму ціноутворення. Зростання цін стимулює збільшення виробництва товарів і послуг, що швидко ліквідує дефіцит. У результаті відбуваються рівнобічне насичення ринків і відносна стабілізація цін. При надмірно зруйнованих ринкових структурах зростання цін не веде до адекватної перебудови і розвитку виробництва, а набуває характеру тривалої і високої (аж до гіперрозміров) інфляції. У даних випадках при “шоковій терапії” застосовуються додаткові жорсткі заходи: заморожування заробітної плати, скорочення виробництва, збільшення безробіття, проведення грошової реформи і ін. Все це помітно піднімає соціально-економічні витрати “шокової терапії”.
Приведемо декілька конкретних прикладів “шокової терапії”. У Західній Німеччині грошова реформа (червень 1948 р.) носила жорстко конфіскацій- ний характер. Готівка і внески населення були обмінені в співвідношенні 6,5 нових німецьких марок на 100 старих рейхсмарок. Частина внесків спочатку була заморожена, а потім приблизно 70% їх анульовано, але кожний житель одержав одноразовову виплату у 60 німецьких марок. В результаті реформи був ліквідований державний борг і всі активи державного сектора, міжбанківські вимоги в рейхсмарках. Таким чином, грошова реформа усунула основні причини дисбалансу в країні, в результаті був знятий контроль над цінами і заробітною платою, а підприємництво, що швидко розвивалося, наситило ринок, що зупинило інфляцію.
“Шокова терапія” була успішно застосована в Японії в 1949-1950рр. з ініціативи американського посла в Японії, у зв’язку з чим і одержала назву “лінія Доджа”. Перехід на вільне ціноутворення відбувається разом з такими жорсткими антиінфляційними заходами, як ліквідація дефіциту державного бюджету, припинення субсидій збитковим підприємствам, жорсткість умов кредитування, заморожування частини внесків і ін. Важливу роль у формуванні ринкових структур зіграло проведення земельної реформи і розукрупнення монополістичних гігантів.
У країнах Східної Європи “шокова терапія” використовувалася в деяких країнах, наприклад, у Югославії і Польщі. У Югославії з 1952 р. було започатковано курс на розвиток “самоврядної економіки”, або економіки “ринкового соціалізму”. На кінець 80-х років у країні загострилася криза цієї системи, що була орієнтована на максимізацію заробітної плати і доходів. Подібна спрямованість значно послабила інвестиції, в результаті чого країну уразили економічна криза, безробіття, посилення інфляційних тенденцій: у країні розгорнулася гіперінфляція, що у 1989 р. досягла чотиризначних цифр.
Уряд А.Марковича розробив і провів реформу по лікуванню економіки за допомогою “шокової терапії”, спрямованої на приборкання гіперінфляції і
271
розширення конкурентоспроможних сил. Початкові результати були позитивними: гіперінфляція припинилася, національна валюта стабілізувалася, а динар став першою у Східній Європі конвертованою валютою. Проте з розморожуванням заробітної плати знову посилилася інфляція, зросло безробіття, помітно знизився життєвий рівень населення. Але найстрашніший удар реформі завдав розпад державності.
» следующая страница »
1 ... 207 208 209 210 211 212213 214 215 216 217 ... 384