4. Форми і методи антиінфляційної політики
Основними формами стабілізації грошового обігу, що залежить від стану інфляційних процесів, є грошові реформи та антиінфляційна політика.
Грошові реформи. Вони проводилися в умовах металевого грошового обігу — при срібному або золотому стандарті, а також після Другої світової війни, коли діяв золотодевізний, або золотодоларовий стандарт.
Після закінчення війн і революцій стабілізація грошового обігу, як один з найважливіших засобів відновлення економіки проводилася за допомогою таких методів: нуліфікації, реставрації (ревальвації), девальвації і деномінації.
Нуліфікація означає оголошення про анулювання сильно знеціненої одиниці і введенні нової валюти. Так, у Німеччині в результаті повоєнної гіперінфляції і значного знецінення рейхсмарки, введена в обіг в 1924 р. марка обмінювалася в співвідношенні 1:1 трильйона старих рейхсмарок. Стара марка була анульована.
Реставрація — відновлення старого золотого вмісту грошової одиниці. Наприклад, після першої світової війни під час грошової реформи 1925-1928 рр. в Англії був відновлений довоєнний золотий вміст фунта стерлінгів. Після Другої світової війни реставрація, або ревальвація, проводилася шляхом підвищення офіційного валютного курсу до долара, а потім Міжнародний валютний фонд реєстрував підвищення золотого вмісту грошової одиниці. Наприклад, ФРН провела в рамках Бреттон-Вудської валютної системи три ревальвації (у 1961, 1969 і 1971 р.). Кількаразові ревальвації проводить ФРН і в рамках Європейської системи, де зберігся режим фіксованих курсів валют.
Девальвація — зниження золотого вмісту грошової одиниці, а після Другої світової війни—офіційного валютного курсу до долара США. Так, золотий вміст долара США було знижено в грудні 1971 р. на 7,89%, а в лютому 1973 р. — на
269
10%. Після введення плаваючих валютних курсів у 1973 р. девальвація проводиться лише в угрупованні з регульованими валютними курсами—Європейської валютної змії, на базі якої була створена Європейська валютна система.
Деномінація—метод “закреслення нулів”, тобто укрупнення масштабу цін. Так, у Бразилії, де темпи щорічного знецінення досягли 933,6%, у 1988 р. був прийнятий “Літній план”, за яким введена грошова одиниця “нокрузадо”, еквівалентна 1000 старих крузадо. За таким же методом була проведена грошова реформа в Росії на початку 1998 р.
Особливості грошових реформ в умовах “шокової терапії”. Методи “шокової терапії” використовувалися в багатьох країнах після Другої світової війни, причому вони супроводжувалися таким антиінфляційним засобом, як конфіс- каційна грошова реформа. З кінця 1944 р. до середини 1952 р. у Європі було проведено 24 реформи такого типу.
За методами проведення всі грошові реформи діляться на три типи:
• обмін паперових грошей за дефляційним курсом на нові гроші з метою різкого зменшення маси паперових грошей. Наприклад, у листопаді 1944 р. у Греції обмін проводився в співвідношенні 1 нова драхма на 1 млрд старих;
• тимчасове (повне або часткове) заморожування банківських вкладів населення і підприємців. Подібні реформи проводилися у Франції (червень 1945 р. і січень 1948 р.), Бельгії (жовтень 1944 р.), Австрії (липень і листопад 1945 р.) і ін.;
• комбінація першого і другого методів грошових реформ. Цей метод був використаний у Західній Німеччині в червні 1948 р. при переході від військово- державної до ринкової економіки й одержав назву “шокової терапії”.
Методи “шокової терапії” широко застосовувалися в міжнародній практиці й у минулому, при переході від державної до ринкової економіки. Незважаючи на істотні відмінності окремих її варіантів, усі вони грунтуються на трьох основних ідеях.
Перша ідея—ринкові відносини є єдиним засобом лікування всіх хиб і бід державної економіки. Тому проголошується необхідність якомога швидшого переходу до ринкової економіки, незважаючи на всі труднощі і соціально-економічні витрати.
» следующая страница »
1 ... 206 207 208 209 210 211212 213 214 215 216 ... 384