239
нові державного регулювання економіки, її розвитку на базі свідомого планування процесу виробництва.
Кризи перевиробництва К.Маркс розглядав як прояви хвороби економічної системи капіталізму, і, оскільки позбавитись головної причини цієї хвороби (особистої власності на засоби виробництва), не зруйнувавши саму систему він вважав неможливим, то й пророкував її неминучий крах у перспективі. Найглибша за всю історію ринкової економіки криза 1929-33 рр. примусила всерйоз замислитись над цим пророцтвом навіть найпалкіших прихильників ринкової економіки.
«Велика депресія» 1929-33 рр. розвіяла уявлення, що культивувалися класичною теорією про кризу як цілком прийнятний для суспільства механізм саморегулювання ринкової економічної системи. Марксистський аналіз економічного циклу з його попередженням про все більш руйнівний для суспільного господарства характер криз з розвитком капіталізму, здавався більш обгрунтованим і ближчим до істини. В даних умовах з’явилась нова теорія, що поєднала в собі класичний принцип недоторканості приватної власності на засоби виробництва з марксистським твердженням про необхідність державного регулювання зростаючої економіки. За ім’ям автора, ця теорія отримала назву кейнсіанськоі. Мак- роекономічну теорію Дж.М.Кейнса було покладено в основу антициклічної економічної політики провідних країн Заходу у повоєнний період. Погоджуючись зі своїми попередниками у тому, що кризовий стан економіки пов’язаний з недостатнім сукупним попитом, Дж.Кейнс, на відміну від представників класичної школи, не вважав, що ситуація може виправитись сама собою під впливом саморегулюючих механізмів ринку. Він стверджував, що ринкові ціни не настільки гнучкі, як це подається в класичній теорії, і тому рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції може встановлюватись на рівні, що є незадовільним з точки зору зайнятості та сукупного обсягу виробництва. Іншими словами, ринкова економіка може перебувати у стані кризи як завгодно довго, і немає ніякого об’єктивного механізму, що міг би стимулювати її до виходу з цього стану. В той же час Кейнс не погоджувався з тим, що капіталістична система себе вичерпала, і подальше стабільне зростання економіки можливе тільки шляхом її одержавлення та всеохоплюючого директивного планування. Дж Кейнс запропонував третій шлях—збереження ринкового механізму в мікроекономіці за умови доповнення його державним регулюванням на макроекономічному рівні. Основним завданням макроекономічної політики держави він вважав стимулювання сукупного попиту. Цілеспрямована підтримка сукупного попиту з боку держави, на думку Кейнса, не тільки дозволяє виводити економіку з кризи, а й створює стимули для її подальшого розвитку. Впровадження у життя кейнсіанської теорії ознаменувало перехід від ринкової економіки у чистому вигляді до економіки змішаного типу і відчутно змінило характеристики економічних криз (у післявоєнні роки вони стали менш жорсткими) та економічного циклу в цілому (у благопо-
240
лучні 60-ті роки навіть заговорили про остаточну перемогу над кризами). Водночас, застосування кейнсіанських рецептів оздоровлення ринкової економіки не обійшлося для неї без негативних побічних ефектів. Одним з них можна вважати загострення проблеми інфляції—не випадково Кейнса називають батьком сучасної «повзучої» інфляції (цю проблему більш докладно буде розглянуто у наступних параграфах).
В основу кейнсіанської моделі макроекономічного регулювання ринкової економіки покладено дуже просту (як усе геніальне) ідею — якщо криза є результатом недостатнього сукупного попиту порівняно з сукупною пропозицією, треба його збільшити. Уряд може збільшувати сукупний попит, впливаючи на його складові частини: особисті витрати населення, інвестиції підприємців, державні витрати та експорт. Політика стимулювання витрат усіх видів, справді, сприяє розв’язанню проблеми реалізації продукції виробництва, а це й означає усунення самої причини кризи перевиробництва. Проте активне стимулювання сукупного попиту може призводити до його випереджаючого зростання порівняно з сукупною пропозицією, а це, у свою чергу, означає зростання загального рівня цін, тобто інфляцію.
» следующая страница »
1 ... 183 184 185 186 187 188189 190 191 192 193 ... 384