2. Безробіття, його економічні та соціальні наслідки
Безробіття є однією з найважливіших та найскладніших проблем ринкової економіки. Безробіття означає, що певна кількість бажаючих і здатних працювати людей з незалежних від них причин не може отримати роботу. Маючи самостійне значення, ця проблема тісно пов’язана з економічним циклом, який було розглянуто у попередньому параграфі. Спади ділової активності викликають зростання рівня безробіття і відповідне загострення соціально-економічних проблем суспільства.
Щодо причин безробіття, то, як і у випадку з економічними кризами, існує кілька точок зору на дану проблему, що відбивають погляди прихильників різних шкіл та напрямків в економічній теорії.
Прихильники класичних підходів до пояснення механізмів функціонування ринкової економіки проблему безробіття на пряму пов’язують з дією факторів, що заважають вільному ціноутворенню на ринках послуг праці. З цього погляду, на ринках праці, як і на будь-яких інших, попит і пропозиція повинні врівноважуватись за допомогою вільних ринкових цін. Якщо попит на послуги праці буде дорівнювати їх пропозиції, це означатиме відсутність безробіття. Такий стан в умовах ринку досягається за рахунок вільного коливання цін на послуги праці і встановлення їх на рівноважному рівні. Так, при перевищенні попиту над пропозицією ціни на послуги праці повинні зростати, а при перевищенні пропозиції над попитом—падати. Наявність надмірного безробіття, з цієї точки зору, пояснюється саме негнучкістю заробітної платні (що розглядається як ціна послуги праці) у бік її зменшення. Отже, винуватцями загострення проблеми безробіття представники класичної школи вважають профспілки і державу, діяльність яких веде до встановлення мінімальної заробітної плати на рівні, що перевищує рівноважну ціну послуг праці. В умовах завищеної заробітної плати пропозиція робочої сили перевищує попит на неї з боку підприємців, що й викликає безробіття в країні.
Дана теорія безробіття дає достатньо підстав для критики. Річ у тому, що ринки послуг праці взагалі не можна ототожнювати з ринками «звичайних» товарів. Не слід забувати, що заробітна плата — це не лише ціна послуги праці найманого робітника, а й засіб його існування і відтворення. Вона не може впасти нижче рівня, що відповідає умовам виживання робітника як біологічної та соціальної істоти. Отже, існує природна нижня межа заробітної плати, а, відповідно, розв’язання проблеми безробіття виключно на основі вільного ціноутворення на ринках праці неможливе.
Саме тому, ще за часів повного панування класичних підходів у економічній теорії, виникла мальтузіанська школа, яка спростовувала можливість досягнення рівноваги попиту і пропозиції послуг праці в умовах ринкової економіки. Т.Мальтус пов’язував проблему хронічного безробіття з проблемою перенаселення. Він вважав, що населення має тенденцію зростати у геометричній прогресії, в той час як промисловий потенціал країни зростає у прогресії арифметичній. Отже, наявність «зайвих людей» у ринковій економіці Мальтус пояснював з позицій свого «об’єктивного закону народонаселення». Історичний досвід частково спростував, а частково підтвердив теорію Мальтуса—для сучасних розвинутих країн проблеми перенаселення не існує, а для значної кількості країн зі слабко розвинутою економікою ця проблема є небажаною реальністю.
Найбільш нищівної критики мальтузіанство зазнало з боку марксистської теорії. У Маркса був свій погляд на проблему безробіття в умовах ринкової економіки. Свій закон «капіталістичного народонаселення» він пов’язував з дією закону нагромадження капіталу в ринковій системі господарювання. На його думку, зростання органічної будови капіталу (вартісне відношення засобів виробництва до живої робочої сили) є безпосередньою причиною зростання «резервної армії праці» з розвитком капіталізму. Дія закону капіталістичного нагромадження, що пов’язувався з пануванням відносин приватної власності на засоби виробництва, на думку Маркса, наближала капіталістичну систему до її повного руйнування шляхом загострення суперечностей між інтересами робітничого класу (який через загострення проблеми безробіття зазнавав дедалі більшої експлуатації і зубожіння) та інтересами правлячого класу власників. Отже, розв’язання проблеми безробіття з цієї точки зору можливе тільки в умовах планового ведення народного господарства на основі панування загальнодержавної власності на засоби виробництва.
» следующая страница »
1 ... 186 187 188 189 190 191192 193 194 195 196 ... 384