Розмірковуючи над сформульованим Сеєм законом, можна помітити дві важливі обставини, що були ним не враховані. По-перше, виробництво нового товару не означає одночасну появу додаткового доходу—дохід виникає тільки після реалізації товару. Отже, між створенням нової вартості у вигляді товарів та виникненням такої ж за величиною вартості у вигляді доходів існує розрив у часі. По-друге, немає ніякої гарантії, що отриманий дохід буде витрачено у повному обсязі. Частину доходу можна заощадити (не витратити), і тому вона не знайде відображення у попиті. Якщо частина отриманих доходів залишається не витраченою (заощадженою)—пропозиція не створює власного попиту. Перша ж криза перевиробництва на практиці спростувала закон Сея, а наступні кризи, що з цього моменту почали повторюватись з досить прогнозованою періодичністю, примусили шукати їм теоретичне пояснення.
Втім, слід наголосити, що навіть періодичні кризи перевиробництва не похитнули поглядів представників класичної школи (що була пануючою протягом усього ХІХ ст.) на ринкову економіку як на досконалий механізм господарювання, що не потребує регулювання ззовні. Проблема заощаджень, на їхню
238
думку, не ускладнює вирішення питання про врівноваження сукупного попиту та сукупної пропозиції, бо заощаджені гроші інвестуються у розвиток промисловості (через банківську систему—у вигляді кредитів потрапляють підприємцям, що використовують їх для капіталовкладень). Отже, всі доходи населення так чи інакше використовуються на придбання товарів призначених для особистого або виробничого споживання. Криза розглядалась у класичній теорії як необхідна фаза циклічного економічного розвитку, під час якої відбувається відновлення порушеної внаслідок стихійного розвитку рівноваги між попитом і пропозицією та досягнення необхідної пропорційності між різними секторами суспільного господарства. Насильницьке встановлення рівноваги під час кризи пов’язане з деякими економічними втратами та соціальними ускладненнями, але все це виправдовується наступним піднесенням економіки. Тому криза містить у собі більше позитивного ніж негативного і не потребує застосування протидіючих заходів.
Іншої думки щодо природи та наслідків економічних криз перевиробництва дотримувався К.Маркс. Погоджуючись з тим, що безпосередньою причиною кризи перевиробництва є розрив між виробництвом і споживанням, він пояснював цей розрив суперечностями капіталістичної системи господарювання, що породжуються особистою власністю на засоби виробництва. Власники засобів виробництва, маючи за мету отримання максимального прибутку, своєю діяльністю створюють перешкоди на шляху стабільного економічного зростання на макроекономічному рівні. З одного боку, вони намагаються максимально нарощувати обсяг виробництва продукції, бо чим більше її буде вироблено і реалізовано, тим більші можна отримати прибутку. З другого ж боку, власники підприємств намагаються вести процес виробництва з мінімальними витратами, що зводить заробітну плату найманих робітників (як один з основних елементів цих витрат) до прожиткового мінімуму. Підсумком таких дій на мікроекономічному рівні стає руйнування необхідних пропорцій у макро- економіці. Зростаюча сукупна пропозиція товарів стикається з недостатністю платоспроможного попиту населення, яке складається, переважно, з людей найманої праці. Відставання сукупного попиту від сукупної пропозиції на ринку споживчих товарів, в свою чергу, зменшує стимули для інвестування грошових доходів у розвиток економіки власниками засобів виробництва. Немає сенсу вкладати кошти у будівництво нових заводів і фабрик у той час, коли й ті, що вже працюють, виробляють більше продукції, ніж її споживають.
Отже, основа капіталістичної системи господарства—приватна власність на засоби виробництва, виступає головною причиною відриву сукупної пропозиції від сукупного попиту, що й спричинює періодичні економічні кризи перевиробництва. Можливість стабільного економічного зростання, за марксистською концепцією, пов’язувалась з переходом від особистої до суспільної форми власності на основні засоби виробництва і впровадженням на цій ос-
» следующая страница »
1 ... 182 183 184 185 186 187188 189 190 191 192 ... 384