Економічна теорія

Розмірковуючи над сформульованим Сеєм законом, можна помітити дві важливі обставини, що були ним не враховані. По-перше, виробництво нового товару не означає одночасну появу додаткового доходу—дохід виникає тільки після реалізації товару. Отже, між створенням нової вартості у вигляді товарів та виникненням такої ж за величиною вартості у вигляді доходів існує розрив у часі. По-друге, немає ніякої гарантії, що отриманий дохід буде витрачено у по­вному обсязі. Частину доходу можна заощадити (не витратити), і тому вона не знайде відображення у попиті. Якщо частина отриманих доходів залишається не витраченою (заощадженою)—пропозиція не створює власного попиту. Пер­ша ж криза перевиробництва на практиці спростувала закон Сея, а наступні кризи, що з цього моменту почали повторюватись з досить прогнозованою пе­ріодичністю, примусили шукати їм теоретичне пояснення.

Втім, слід наголосити, що навіть періодичні кризи перевиробництва не по­хитнули поглядів представників класичної школи (що була пануючою протя­гом усього ХІХ ст.) на ринкову економіку як на досконалий механізм господа­рювання, що не потребує регулювання ззовні. Проблема заощаджень, на їхню

238

думку, не ускладнює вирішення питання про врівноваження сукупного попиту та сукупної пропозиції, бо заощаджені гроші інвестуються у розвиток промис­ловості (через банківську систему—у вигляді кредитів потрапляють підприєм­цям, що використовують їх для капіталовкладень). Отже, всі доходи населення так чи інакше використовуються на придбання товарів призначених для осо­бистого або виробничого споживання. Криза розглядалась у класичній теорії як необхідна фаза циклічного економічного розвитку, під час якої відбувається відновлення порушеної внаслідок стихійного розвитку рівноваги між попитом і пропозицією та досягнення необхідної пропорційності між різними сектора­ми суспільного господарства. Насильницьке встановлення рівноваги під час кризи пов’язане з деякими економічними втратами та соціальними ускладнен­нями, але все це виправдовується наступним піднесенням економіки. Тому кри­за містить у собі більше позитивного ніж негативного і не потребує застосуван­ня протидіючих заходів.

Іншої думки щодо природи та наслідків економічних криз переви­робництва дотримувався К.Маркс. Погоджуючись з тим, що безпосередньою причиною кризи перевиробництва є розрив між виробництвом і споживанням, він пояснював цей розрив суперечностями капіталістичної системи господа­рювання, що породжуються особистою власністю на засоби виробництва. Влас­ники засобів виробництва, маючи за мету отримання максимального прибут­ку, своєю діяльністю створюють перешкоди на шляху стабільного економічно­го зростання на макроекономічному рівні. З одного боку, вони намагаються максимально нарощувати обсяг виробництва продукції, бо чим більше її буде вироблено і реалізовано, тим більші можна отримати прибутку. З другого ж боку, власники підприємств намагаються вести процес виробництва з мінімальни­ми витратами, що зводить заробітну плату найманих робітників (як один з ос­новних елементів цих витрат) до прожиткового мінімуму. Підсумком таких дій на мікроекономічному рівні стає руйнування необхідних пропорцій у макро- економіці. Зростаюча сукупна пропозиція товарів стикається з недостатністю платоспроможного попиту населення, яке складається, переважно, з людей най­маної праці. Відставання сукупного попиту від сукупної пропозиції на ринку споживчих товарів, в свою чергу, зменшує стимули для інвестування грошових доходів у розвиток економіки власниками засобів виробництва. Немає сенсу вкладати кошти у будівництво нових заводів і фабрик у той час, коли й ті, що вже працюють, виробляють більше продукції, ніж її споживають.

Отже, основа капіталістичної системи господарства—приватна власність на засоби виробництва, виступає головною причиною відриву сукупної про­позиції від сукупного попиту, що й спричинює періодичні економічні кризи перевиробництва. Можливість стабільного економічного зростання, за марк­систською концепцією, пов’язувалась з переходом від особистої до суспільної форми власності на основні засоби виробництва і впровадженням на цій ос-

 

« Содержание


 ...  187  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я