Фіктивні фірми класифікуються за призначенням на такі види:
1. Для протиправної конвертації грошових коштів. Конвертація — протиправне переведення безготівкових грошей у готівкові або навпаки, як правило, з обміном у вільноконвертовану валюту за «чорним» курсом.
2. Для протиправного відображення в документах бухгалтерського обліку і звітності сум податкового кредиту.
3. Для здійснення протиправних діянь стосовно юридичних та фізичних осіб (шахрайств, зловживань тощо).
4. Для перерахування грошових коштів у національній валюті на рахунки банків-нерезидентів (типу «лоро»).
6. Для купівлі вільноконвертованої валюти і відправки її за кордон.
7. Для штучного збільшення показників валових витрат в результатах фінансово-господарської діяльності.
8. Для легалізації тіньових товарних потоків.
9. Для використання в обороті й емісії цінних паперів (сертифікатів, векселів).
10. Для здійснення комбінованої з вищевказаними видами діяльності.
У всіх сучасних конвентаційних схемах як один із головних їх учасників
є комерційний банк. Це пояснюється особистим інтересом банківських працівників щодо участі у подібних операціях і в той же час об’єктивною належністю банків до інституцій, в яких акумулюються великі суми як готівкових, так і безготівкових грошових коштів, а велика кількість різноманітних операцій є своєрідним засобом забезпечення, прикриття тіньових схем від викриття їх контролюючими та правоохоронними органами.
Банк зацікавлений у збільшенні обсягу залучених кредитних ресурсів. Якщо ж під час оперативних заходів податкових органів операції по розрахунковому рахунку клієнта банку будуть призупинені, то така ситуація буде навіть вигідна банку. У цьому випадку банк деякий час безкоштовно користуватиметься грошовими ресурсами свого клієнта, щодо до якого протягом цього часу будуть проводитися заходи з перевірки його діяльності. Якщо ж конвертаційний центр створюється самим банком або він є ініціатором його створення, то призупинення банківських операцій активізує банк у пошуку способів для врятування хоча б частини грошових коштів: банк припиняє залучення платежів і намагається повертати назад платежі, які надійшли на розрахунковий рахунок його клієнта, яким опікується банк, здійснює переадресування платежів на інші розрахункові рахунки.
Найбільш розповсюдженими способами конвертаційної діяльності в сучасних умовах є схеми за участю фірм, що спеціально створюються для таких цілей. Це дає можливість досить легко сфальсифікувати необхідні для цього документи (договори, акти виконання робіт, накладні). В той же час ні роботи, ні послуги насправді не виконуються. Такими фіктивними видами робіт виступають, як правило, будівельно-монтажні, пус- ко-налагоджувальні роботи, автотранспортні послуги, закупівля сільськогосподарської продукції. На рис. 4.1 наводиться найпростіша схема за участю конвертаційної фірми з укладанням фіктивного договору.
Відповідно до даної схеми Замовник спочатку має на своєму розрахунковому рахунку певну суму безготівкових грошових коштів. Для здійснення операцій на тіньовому ринку зручніше оперувати неврахованими коштами, і насамперед готівковими. Для цього потрібно перевести безготівкові кошти в готівкові і одночасно списати їх як нібито використані. Списання грошових коштів можливе лише для закупівлі товарно- матеріальних цінностей (ТМЦ), сплати виконання на адресу Замовника робіт чи надання послуг. Однак якщо закупівля ТМЦ може легко перевірятися контролюючими органами за допомогою фактичних методів фінансового контролю, то фіктивне виконання робіт з надання послуг дає можливість частково чи повністю приховати невиконання умов наперед фіктивного договору між Замовником та Виконавцем.
» следующая страница »
1 ... 169 170 171 172 173 174175 176 177 178 179 ... 350