Біржова справа

ляцію передбачена у статтях Кримінального Кодексу...”[149]. Аналізуючи наступну частину визначення, ми побачимо, що автор статті добре розу­мів економічну суть цього явища, він не міг не передбачити, що торгу­вати з іншими країнами необхідно, а отже, і купувати валюту для цих потреб також, тому далі за текстом йде красномовна приписка, а саме: “Угоди на строк за іноземну валюту можуть укладати торговці - учас­ники зовнішньоторговельного обігу з метою страхування ризику коли­вань валютних курсів .

У даному енциклопедичному визначенні наукове трактування підмі­нене політичним бажанням замінити свободу товаровиробника, продав­ця та покупця надуманими правилами радянської торгівлі, що породжу­вала дефіцит, реалізацію “за блатом”, зменшувала підприємницький хист, зводила нанівець правила чесного обміну між продавцем та покупцем за погодженою ціною. Результати такого підходу відчуваються в еконо­міці і сьогодні.

Є багато визначень понять спекуляція та біржова спекуляція, та най­більш вдалими, на нашу думку, є кілька визначень, котрі дає успішний трейдер, колишній емігрант із СРСР, книга якого “Trading for a Living” виходить впродовж ось уже дев’яти років значними тиражами та пере­кладена на вісім мов, в т.ч. й російську. Він чітко показує джерело отри­мання грошей на біржі, справедливо стверджуючи, що вони беруться не від зростання доходів будь-якої компанії, не від падіння відсоткових ставок та не від значних врожаїв соєвих бобів. Ці гроші на біржу при­носять трейдери-спекулянти. Саме їхні гроші вкладаються у купівлю- продаж біржових контрактів, що, як правило, є похідними від базових активів. Це специфічний ринок, де проводиться торгівля ціновими ри­зиками відокремлено від торгівлі самими активами. Лише завдяки спе­кулянтам утримується величезна армія біржових брокерів. Призначен­ня спекулянта полягає в тому, щоб допомагати компаніям мобілізову- вати капітал на ринках акцій і брати на себе ризик на ф’ючерсних рин­ках, тим самими даючи змогу іншим зосереджуватися на виробничій діяльності8. Біржова спекуляція - це купівля-продаж цінових або курсових ризиків через укладання контрактів з похідними фінансовими інструментами з метою отримання надприбутків за умови вірних раціональних сподівань учасників стосовно динаміки цін та курсів на основні активи в майбутньому.

Біржові угоди класифікують за критерієм цілей учасників біржових торгів. Виділяють, як правило, такі:

■   купівля-продаж реального товару;

■   страхування цінового ризику;

■   спекуляція.

Спекулянт на ф’ ючерсній біржі відіграє надзвичайно важливу роль, він забезпечує глибину та обсяг ринку, а саме це дозволяє хеджерам вільно вступати в ринок або виходити з нього. Без спекулянта немож­ливо виконати не лише великі за обсягом замовлення хеджерів, складно виконати навіть незначні замовлення, оскільки довелося би довго чека­ти, поки з’ явиться протилежна сторона, зацікавлена у прийнятті замов­лення. Спекулянти присутні на ринку завжди, вони репрезентують обидві сторони - купівлю та продаж.

Займаючи позицію на ф’ючерсному ринку, спекулянт вкладає свій ризиковий капітал - гроші, які він може дозволити собі втратити при несприятливих цінових умовах, сподіваючись отримати прибутки від правильного прогнозування майбутнього руху цін. Він купує ф’ючерси, якщо вважає, що ціни піднімуться, і продає їх, якщо вважає, що ціни падатимуть. У своїх прогнозах спекулянт використовує надзвичайно поширені на Заході фундаментальний та технічний аналізи вивчення попиту та пропозиції, користується різноманітними діаграмами дина­міки цін. Вдалий спекулянт має чуття ринку, інтуїцію, знає ситуацію, вміє передбачити та своєчасно захистити свої ризикові інвестиції.

Як стверджує Ф. Шварц9, на західних біржах понад 75% спекулянтів втрачають кошти в процесі виконання угоди. На біржах спекулянта попереджують про можливий ризик втрати початкових внесків, засте­рігають вкладати у ф’ ючерсні операції суму, більшу від такої, що може суттєво підірвати його матеріальне становище. Ризик втрати вкладеного капіталу надзвичайно великий, однак спекулянти нехтують ним, споді­ваючись на значний виграш.

 

« Содержание


 ...  271  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я