Біржова справа

Приклад 17.14.

Компанії А і В можуть емітувати облігації в доларах США та фунтах стерлінгів на таких умовах:

Компанія А 10%

13%

Компанія В 12% 14%

$

£

Оскільки ставки у Великобританії вищі, компанія А має абсолютні переваги при емісії облігацій як в доларах, так і у фунтах. Компанія В сплачує на $2 і на £1 більше, ніж компанія А. Обидві компанії можуть випустити облігації на ринках, де вони мають переваги і обмінятись зобов’язаннями. Виграш, який отримають сторони від обміну, - різниця між дельтами за доларовими ставками та ставками у фунтах стерлінгів, або 1% (2% - 1%).

Ці контракти терміново стали потрібні інституційним інвесторам, зокрема банкам для хеджування відсоткових ризиків при здійсненні свопових контрактів, які є виключно позабіржовими, а отже, і надзви­чайно ризиковими. Крім того, як підкреслювалося вище, значного прог­ресу на ринку ф’ючерсних контрактів було досягнуто в зв’язку з впровад­женням у торговельну практику ф’ючерсів на індивідуальні акції.

Вище зазначене дозволило Європейській міжнародній біржі фінан­сових ф’ючерсів (EURONEXT'LLFFE) дещо наростити обсяги торгівлі, що було гідною відповіддю на запровадження євро, оскільки саме на ній донедавна котирувалися ф’ючерси на облігації країн Європи у від­повідних валютах, які тепер стали непотрібними на ринку. На заміну названих облігаційних ф’ючерсів досить успішно почали торгуватися ф’ючерсні контракти на облігації Євросоюзу (d’Etat EUREX), обсяги яких лише за перший квартал 2001 р. зросли до 16 600 млрд. доларів США, в той час, як за цілий 2000 р. вони становили 3 300 млрд.

Одночасно в Чиказькій торговельній палаті (СВОТ) восени 2001 р. були запроваджені ф’ючерси та опціони на ставки обміну доларових контрактів на контракти у євро терміном на 5 та 10 років. Створення таких контрактів одночасно у Європі та США свідчить про їх широкі можливості, які і приваблюють на ці ринки нових учасників.

Б

Резюме

Фінансовий ф’ючерс - це договірне зобов’язання купити або про­дати до стандартної дати виконання контракту певну кількість фінан­сових інструментів за ціною, погодженою в момент укладення угоди під час біржової сесії.

Згадана стандартизація належить до обсягів угод. Ф’ючерсні контр­акти з однаковою базою мають ті самі обсяги. Терміни виконання фінан­сових зобов’ язань, як правило, встановлюються щоквартально (наприк­лад, третя п’ятниця березня, червня, вересня, грудня поточного, іноді наступного або третього року).

Стандартизація в даному випадку є суттєвою умовою створення ліквідного активного ринку.

Фінансові інструменти, якими торгують на ф’ ючерсних біржах, поділяються на дві групи:

■  фінансові ф’ючерси з конкретною базою;

■  фінансові ф’ючерси з абстрактною базою.

Фінансові ф’ ючерси з конкретною базою ґрунтуються на реальних об’єктах торгівлі. При цьому реальна поставка базового фінансового інструменту, як правило, можлива. До фінансових ф’ ючерсів з конкрет­ною базою належать:

■  відсоткові ф’ючерси (interest rate futures);

■  валютні ф’ючерси (currency futures).

Відсотковий ф’ ючерс - договірне зобов’ язання продати (поставити) та відповідно купити (прийняти) відсотковий інструмент з обумовле­ними в контракті терміном та процентною ставкою за погодженим кур­сом (ставкою) на момент укладення угоди на певну стандартну дату в майбутньому.

Валютний ф’ючерс - договірне зобов’язання продати (поставити) та купити (прийняти) стандартну кількість валюти за курсом, погодженим на момент укладення угоди, на певну стандартну дату в майбутньому.

До фінансових ф’ючерсів з абстрактною базою належать ф’ючерсні та опціонні контракти на фондові, товарні індекси та недавно впро­ваджені ф’ючерси на свопи.

Контрольні запитнання

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 261 262 263 264 265 266267 268 269 270 271  ... 384