Біржова справа

 

Op int Thur 4,464 calls 3,108 puts

 

 

 

 

Приклад 17.12.

25.08 інвестор купує два опціони “кол” на англійські фунти стерлінгів з термі­ном виконання у вересні. Це означає, що він купив право купити £125 000 за кур­сом 1530, опціон коштує 1.94 0/£. При поточному курсі ф’ючерсного контракту 1.5430 інвестор сплатить за два опціони премію в розмірі:

1.         94 х 62 500 х 2 = $2 425.

Велике значення на валютному ринку мають операції своп. Ринок свопів у його сучасному вигляді функціонує приблизно з 1981 р. Поход­ження свопів ототожнюють з поширенням паралельних, або компенса­ційних позик, що широко застосовувалися у 60-70-х роках ХХ-го сто­ліття як засіб зарубіжного фінансового інвестування за умов жорстких валютних обмежень.

Перші свопи були валютними. Їх укладали з метою розв’язування проблем та запобігання складним документальним процедурам, пов’я­заним із паралельними позиками. Першим свопом вважається угода, укладена між корпорацією ІВМ та Світовим банком, яка завдяки попу­лярності учасників дуже поширилася на фінансовому ринку. У цей час компанія ІВМ володіла борговими зобов’ язаннями у німецьких марках та швейцарських франках. Світовий банк здійснив емісію двох єврооб- лігацій з такими ж термінами відшкодування, як і цінні папери ІВМ, і обидві сторони обмінялися зобов’язаннями. Банк сплатив номінал і процентні платежі ІВМ, а ІВМ у свою чергу, відшкодувала зобов’язання світового банку.

Ринок свопів (Swap) - позабіржовий, однак лише 5% становить вторинний ринок, 95% - первинне розміщення свопів. З 1985 р. Міжна­родна асоціація дилерів зі свопів (ISDA) - Шетайопаї Swap Dealers Assodation - запровадила стандартизовані відсоткові свопи.

Крім валютних, почали застосовувати відсоткові свопи.

Відсотковий своп - це угода між сторонами про взаємні періодичні платежі на основі обумовлених відсоткових ставок та визначеної контр­актної суми. Це обмін борговими зобов’язаннями з фіксованою відсот­ковою ставкою на зобов’язання зі змінною ставкою. Відсотковий своп можна використати для переказу одного типу відсоткових зобов’ язань до іншого, що дозволяє учасникам корегувати рівень відсоткової ставки та страхуватися від її зміни в майбутньому або для фіксації розмірів прибутків.

На початку 80-х років ХХ-го ст. свопи, як правило, укладалися між банком і корпорацією, оскільки банкам простіше було мобілізовувати кошти з фіксованою ставкою, а фірмам - зі змінною, а фінансисти фірм

надавали перевагу зобов’язанням із фіксованою ставкою. Банк у даному випадку виступав посередником між клієнтами, що бажали займати протилежні позиції (рис. 17.4):

Рис 17.4.

Схема укладання свопів

* \	Змінна ставка	Г~	\	Змінна ставка	* \
Клієнт	Фіксована ставка		Банк	Фіксована ставка	Клієнт
>- *			*		>- *

Однак погоджені угоди своп укладати нелегко, оскільки не завжди можна знайти протилежну сторону. В даний час найпоширенішими угодами є своп з одним із контрагентів через відкриття компенсацій­ної позиції на облігаційний ф’ючерс. Свопи котируються на основі фіксованої відсоткової ставки, що нараховується на контрактну суму. Сторони угоди своп називаються платником та одержувачем. Особу, що платить за свопом у твердій відсотковій ставці, називають покупцем свопу; особу, що платить із змінною ставкою - продавцем.

Своп можна укладати на річній, піврічній та квартальній базі. Основні валюти, які використовуються для свопів:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 259 260 261 262 263 264265 266 267 268 269  ... 384