Четверте. Проблеми економічної безпеки Росії набувають особливої гостроти в зв’язку з активним включенням її у світову економіку, вступом у міжнародні економічні організації. З погляду економічної безпеки, це суперечливий процес. З одного боку, входження Росії у світові господарські зв’язки дає їй безперечні вигоди (ринки збуту, приплив інвестицій, кредити, правовий захист, доступ до високих технологій і т.д.), з іншого боку — російська економіка повинна бути відкритою для закордонних товарів і капіталів, залежати від того, що відбувається в інших країнах, імпортувати не тільки товари та технології, але й кризи.
П ’яте. Важливу роль для визначення пріоритетів економічної безпеки має чітке визначення економічних інтересів Росії і публічне обнародування їх. Це дозволяє розробити систему адресних заходів для захисту російської економіки від внутрішніх і зовнішніх економічних загроз. Відсутність чітко сформульованих економічних інтересів робить розмитою та малозрозумілою систему заходів по відведенню загроз у кредитно-фінансовій сфері, банківській системі тощо [151, с. 8-10].
До об’єктів економічної безпеки Росії відносяться не лише держава з її економічною системою і всіма природними багатствами, але й суспільство з його інститутами, закладами, фірмами і кожна особа.
Суб’єктами економічної безпеки Росії є: функціональні та галузеві міністерства й відомства; податкові та митні служби, банки, біржі, фонди, страхові компанії, відповідні комітети Федеральних зборів, а також виробники й продавці продукції, робіт і послуг, товариства споживачів [127, с. 32].
Основними заходами із забезпечення надійного функціонування банківської системи є: забезпечення стійкості карбованця; організація надійної системи розрахунків і касового обслуговування, в т.ч. технічний захист банківських телекомунікацій від несанкціонованого доступу та припинення спроб злочинних елементів щодо введення в грошовий обіг фіктивних банківських документів; вжиття своєчасних і ефективних заходів щодо захисту інтересів вкладників банків, посилення ролі Банка Росії по нагляду за діяльністю комерційних банків з метою недопущення їх масових банкрутств; удосконалення механізму контролю за валютними поточними та капітальними операціями суб’єктів російського ринку у спільній роботі з другими органами державного нагляду; недопущення змін розмірів золотовалютного резерву [127, с. 41-42].
За ініціативою Інституту національної безпеки Республіки Білорусь у червні 2001 р. у Мінську відбулась міжнародна науково-практична конференція, на якій було заслухано низку доповідей провідних фахівців з проблем економічної безпеки, що дало змогу розглянути їх комплексно, крізь призму економіки та забезпечення державної безпеки. З цих позицій економічна безпека розглядається як відокремлений, матеріальний, соціально-економічний, організаційно-функціональний елемент в структурі державності, суспільства і, таким чином, виступає самостійним інститутом, необхідним для комплексного забезпечення їх функціонування й розвитку, в тому числі досягнення економічної незалежності та ефективності, конкурентноздатності, стабільності, стійкості, здатності до саморозвитку і прогресу національної економіки [135, с. 196-197].
Таке визначення, на думку авторів, тяжіє до надто загальної ізольованої характеристики, розкриваючи мету, структуру економічної безпеки, але не показує її взаємозв’язку з іншими складовими системи національної безпеки, не розкриває її стану, діяльності щодо забезпечення економічної безпеки.
Недолік наведеного визначення компенсується розробкою методологічної основи та моделі забезпечення економічної безпеки науковцями Білорусі. Зокрема, для формування моделі економічної безпеки Республіки Білорусь використано методологію, що включає: теоретико- методологічну розробку проблематики економічної безпеки держави для визначення її змісту, структури, системи, динаміки, базових категорій; визначення основних соціально-економічних проблем, характерних для білоруської держави, в т.ч. пов’язаних із конкурентноздатністю економіки, зовнішньоекономічною діяльністю, інфляцією, грошово-кредитною та бюджетною політикою, станом інформаційного простору; аналіз статистичної інформації та виділення основних економічних об’єктів моделі економічної безпеки Республіки Білорусь (цілей і пріоритетів, джерел загроз, методів); анкетне опитування фахівців органів державного управління, безпеки, наукової еліти; співбесіди з фахівцями; вивчення матеріалів академічної науки з цієї проблеми; збір і обробку соціально- економічних даних неурядових організацій; аналіз інформації правоохоронних органів із проблем економічної безпеки; аналіз і систематизацію отриманих даних, їх зіставлення із соціально-економічною обстановкою в республіці; виділення цілей економічного розвитку, економічних пріоритетів, загроз, основних загальних і спеціальних методів реалізації державної політики в сфері економічної безпеки білоруської держави, сукупність яких у їхньому взаємозв’язку і є моделлю економічної безпеки Республіки Білорусь [135, с. 202-203].
» следующая страница »
1 ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 ... 381