Складовими національної безпеки є внутрішня безпека (економічна, внутрішньополітична, соціальна, гуманітарна, фінансова, екологічна, криміногенна, епідеміологічна, ядерна та безпека від інших надзвичайних явищ) і зовнішня (міжнародна, зовнішньоторговельна, воєнна) [157, с. 8]. З урахуванням змісту роботи, нас перш за все цікавлять такі види внутрішньої безпеки як економічна та фінансова.
Стаття 17 Конституції України передбачає, що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу« [1, с. 7]. Таким чином, економічна безпека справедливо виділяється як одна з найголовніших.
Останнім часом проблеми забезпечення економічної безпеки активно розробляються не лише вченими України, але й інших держав, в т.ч. постсоціалістичних, зокрема, Росії та Білорусі. Оскільки соціально- економічні та історичні умови України, Росії та Білорусі значною мірою співпадають, варто звернутися до погляду окремих представників науки цих держав. У російській концепції економічна безпека виступає складовою національної безпеки, будучи водночас її фундаментом і матеріальною основою. Таке місце економічної безпеки зумовлюється особливою роллю економіки в житті суспільства. Адже історичний досвід підтверджує хрестоматійну істину: якщо в економіці будь-якої країни справи йдуть добре, тоді скрізь добре і, навпаки, якщо економіка функціонує незадовільно, виникають труднощі у всіх сферах життєдіяльності людей.
В офіційних документах і спеціальній літературі Російської Федерації поки що немає загальноприйнятого визначення поняття економічної безпеки, що пояснюється його винятковими обсягом та кореляцією з іншими поняттями й категоріями. Економічна безпека трактується як стан економіки, при якому забезпечується розв’язання трьох взаємозалежних завдань: досить високе і стійке зростання, ефективне задоволення громадських потреб, захист економічних інтересів держави на національному і міжнародному рівнях [151, с. 5].
Окрім цього, в Російській Федерації існує погляд, згідно з яким «Національна економічна безпека — це такий стан економіки та інститутів влади, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально спрямований розвиток країни в цілому, достатній економічний і оборонний потенціал навіть при найбільш несприятливих варіантах розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів» [127, с. 29].
Сьогодні можна говорити про сформовану систему поглядів на проблеми забезпечення економічної безпеки Росії. В їх основі лежать такі вихідні положення.
Перше. Забезпечення макроекономічної безпеки є винятково прерогативою держави і особливо у разі виникнення в економіці форс- мажорних обставин. Ніхто інший не в змозі вирішити це завдання в повному обсязі.
Друге. Економічна безпека має дві складові: внутрішню і зовнішню. Це означає стійкість економіки до спонтанних і навмисних загроз, що виходять від іноземних суб’єктів. Таке становище дозволяє відрізнити зовнішню форму прояву загрози від глибинних, сутнісних явищ і процесів, що відбуваються у надрах економіки.
«Практика свідчить про те, що загрози національній безпеці Росії мають переважно внутрішній характер, зосереджені у внутрішньополітичній, економічній, соціальній, екологічній, інформаційній і духовній сферах. Це важливо, бо вказує на те, що слід відійти від однолінійного, стройового мислення, яке сформувалося за радянських часів, коли будь-які труднощі й провали в економіці автоматично списувалися на підступ так званого «світового імперіалізму».
Третє. У теорії та практиці забезпечення економічної безпеки винятково важливе значення має розробка «порогових« (граничних) значень загроз, що виникають в економіці. Ця проблема поки що не вирішена наукою.
» следующая страница »
1 ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 ... 381