Банківське безпекознавство

«У світовій практиці склалися переважно дві системні ієрархії управління: замкнене управління, коли усі важливі управлінські рішення приймаються в межах самої системи, та розімкнене управління, коли значна частина управлінських рішень приймається за межами системи в певних керівних установах вищого рівня. Першому типу управління відповідає повна піраміда, а другому — зрізана піраміда. Перший тип управління відповідає самоорганізуючим системам, а другий тип — частково самокерованим і повністю — керованим системам» [75, с. 12].

Догляд за станом дерева цілей нації забезпечують її лідери та функціонери, в цілому — інтелігенція. «І якщо дерево цілей гине, то це еволюційно знаменує не агресивність довкілля, а неспроможність нації відстояти своє «місце під Сонцем« [75, с. 22].

Першу і головну проблему сучасної України Є. С. Гончаров вбачає саме в тому, що «вона має досить старе і хворе дерево суспільних цілей, навколо якого з’явилися нові паростки і кожен з них може вирости в нове дерево. І тут виникає альтернатива: або лікувати старе дерево, «прищеплюючи» до нього молоді паростки, або вирощувати нове дерево для нової спільності народів. Перший варіант еволюційно малонадійний, а другий надзвичайно тривалий, але еволюційно перспективний, бо якщо не з’явиться спільнедерево, то залишаться старі проблеми. Вирішити цю альтернативу мають самі народи України.

Друга умова — це достатній еволюційний потенціал матеріальних та людських ресурсів. Сучасна цивілізація забезпечує високий рівень життя в будь-яких земних умовах, а Україні історично дісталося чи не найкраще природне середовище на земній кулі. Народи, що входять до сучасної України, в переважній більшості історично ще ніколи не були справжніми володарями своїх матеріальних ресурсів, вони практично не мають суспільного досвіду вільної праці, а саме така праця формує сучасну цивілізовану людину» [75, с. 22].

Сьогодні науковці України не випадково зайняті розробкою наукових концепцій з проблем розвитку суспільства за ринкових умов, що дає можливість спеціалістам, державним діячам, управлінцям розробляти реальні програми і планувати адекватні заходи на основі цих концепцій. Виявляється, що наукові концепції більш чіткі в розвинутому суспільстві, а потреба в них гостріша в суспільстві, що розвивається.

З приводу цього Є. С. Гончаров полемізує із гуманітаріями: «Що важливіше в житті суспільства — духовна культура чи економіка?» — запитання є чисто риторичним і не має природного змісту. Для суспільства все це нероздільне. А ось запитання «З чого розпочати перебудову, суспільства?» — цілком логічне, бо це вибір цілеспрямованої діяльності. Відповідь на це запитання теж однозначна, тому що в основі сучасної цивілізації лежить здорова ринкова економіка. Розбудовою такої економіки і необхідно «реанімувати» суспільство. Але у нашому суспільстві про­понується стільки моделей переходу до ринкової економіки, скільки політичних діячів, парламентарів, спеціалістів та радників з-за кордону [75, с. 23].

Сьогодні, робить він висновок, — одночасно можна стверджувати, що сучасна ринкова економіка можлива лише за наявності принаймні трьох таких факторів: статистично якомога більшої кількості власників капіталу, високої продуктивності праці та високої технологічної культури на фоні світових досягнень. А це, своєю чергою, можливе тільки за умов «роз­мивання» трьох зазначених вище суспільних проблем, тобто знову замикається коло [75, с. 23].

Внаслідок загострення суспільно-політичної та економічної ситуації не лише на теренах колишнього СРСР, а й у всьому світі, в кінці XX на початку XXI століття вченими суспільних наук започатковане вивчення в нових історичних умовах суті й діалектики національної безпеки та її складових, до чого спонукало саме життя. Не стала винятком в цьому відношенні й Україна, яка в цей період все більше набуває національних ознак як суверенна держава, опираючись на прагнення народу, від­творюючи історичні традиції. Наслідком є підстави стверджувати, що вже сформовано концепцію визначення та забезпечення національної безпеки України. Але її складові (до речі навіть перелік яких ще не сформувався), в т.ч. економічна безпека, вивчені недостатньо. А фінансова безпека та безпека банківської системи, що є основою економічної безпеки, взагалі не досліджені, чим зумовлені істотні провали у їх функціонуванні. Проведений аналіз свідчить, що чим глибше вникає дослідник у складові національної безпеки, тим більше переконується у їхній недостатній розробленості і тим більшим є поле його діяльності.

 

« Содержание


 ...  12  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я