2. Ієрархія факторів. Основними є такі фактори - природні ресурси, кліматичні умови, географічне положення, некваліфіковані кадри. Розвинені фактори - це інфраструктура обміну інформацією, висококваліфіковані кадри, підрозділи установ, що займаються науковими роботами. Значимість факторів залежить від особливостей галузі. Так, основні фактори є визначальними у добувних галузях, сільському господарстві, металургії, будівництві. Розвинені фактори дають можливість отримувати новий рівень безпеки, оскільки не так розповсюджені, потребуються вкладання інвестицій у розвиток, їх складно придбати. Ці фактори є вирішальними для високотехнологічних галузей. Але слід враховувати, що досить часто розвинені фактори будуються на основних.
Фактори можуть бути загальні та спеціалізовані. Загальні - мережа шляхів сполучення, персонал з вищою освітою і т.ін., тобто ті, що можуть бути використані у різноманітних галузях. Спеціалізовані - персонал зі спеціальними знаннями, специфічна інформація і т. ін. Загальні фактори більш розповсюджені, вони наявні практично в усіх галузях. Для створення спеціалізованих факторів необхідні фінансові ресурси.
Найбільший рівень безпеки можливий за наявності усіх перелічених факторів. Важливим є також те, що вони є динамічними, потребують розвитку і вдосконалення. Таким чином, їх наявність не забезпечує достатній рівень безпеки у довготривалій перспективі.
3. Створення факторів. Безпека формується не тільки за рахунок наявних факторів, вирішальне значення має механізм їх створення та вдосконалення. Для реалізації зазначеного механізму необхідні фінансові ресурси, що можуть бути залучені з різних джерел (державні і недержавні).
4. Невигідність окремих факторів. Теоретично, безпека може бути забезпечена за умови наявності і надлишку факторів виробництва. В разі нестачі факторів (невигідні умови) неможливо дотриматись технології виробництва і тому це є загрозою безпеці виробництва. Але на практиці, надлишок факторів досить часто призводить до неефективного їх використання. Нестача ж факторів може бути ліквідована шляхом використання інновацій. Нестачу ресурсів можна порівняти з кризою. Як вважає Й.Шумпетер, саме в кризовій ситуації підприємець може впроваджувати свої інноваційні ідеї [28]. Причиною новаторства у кризовій ситуації є необхідність більш ефективного використання обмежених ресурсів - факторів
виробництва. Крім того, може виникати нова комбінація ресурсів, що відбувається не командним способом, а завдяки конкуренції. Нові комбінації ресурсів, більш ефективні, конкурують із попередніми (застарілими). В цілому це призводить до підвищення загальної ефективності використання обмежених ресурсів у суспільстві.
Розглянутий фактор залежить від інших детермінант, що є стимулами для інновацій. Інші детермінанти визначають - буде відбуватись процес нововведень, чи ресурси будуть імпортовані, що є несприятливим процесом с позиції економічної безпеки галузі.
II. Умови та параметри ринкового попиту на продукцію галузі.
При аналізі попиту слід враховувати, що продукція галузі може бути реалізована на внутрішньому та зовнішньому ринку. Діяльність на внутрішньому ринку є менш ризикованою, тобто більш безпечною, ніж на зовнішньому.
Основними рисами цієї детермінанти є структура попиту, його обсяг та тенденції зростання.
1. Структура внутрішнього і зовнішнього попиту визначається наявністю сегментів та їх величиною. Рівень безпеки залежить від ефективності виробництва. Вона вище у великих сегментах, де є можливість використати ефект масштабу. Крім того, в межах країни (на внутрішньому ринку) існує можливість впливу на структуру попиту за рахунок використання державного регулювання: пільги або дотації у розвиток нових товарів; використання режиму "спеціальної економічної зони" і т.ін. На зовнішньому ринку попит досить часто є мінливим, основним фактором, що його формує є кон'єктура світового ринку.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 16