- внеску співставних факторів. На сьогодні зрівнявся рівень кваліфікації робочої сили, наявна практично однакова інфраструктура і т.ін.;
- глобалізації. Відбулась інтернаціоналізація виробництва майже в усіх сферах. За рахунок цього нівелюються переваги кожної окремої країни в наявності факторів виробництва. Відбувається вільне перетікання капіталів. Таким чином, важливим стає не те, скільки є факторів виробництва, а наскільки ефективно вони використовуються.
2. Перевагами, які зникають. Знижується важливість цінових характеристик факторів виробництва. Існують галузі, в яких є переваги щодо вартості сировини або робочої сили при одночасній низькій віддачі від інвестицій. Наявний швидкий перехід переваг за факторами виробництва від однієї країни до іншої з виникненням нових конкурентів.
Порівняння сутності економічної безпеки та конкурентних переваг, приводить до висновку, що їх результатом є ефективне стійке функціонування системи. Тому використаємо підхід М.Портера у його моделі детермінант конкурентних переваг країни [25] при побудові власної моделі економічної безпеки галузі національного господарства.
На нашу думку, в моделі економічної безпеки галузі національного господарства можливо виокремити наступні її детермінанти.
І. Параметри факторів виробництва та інфраструктура.
Це матеріальні і нематеріальні ресурси, необхідні для стабільного функціонування галузі. Основними серед них є робоча сила, засоби виробництва, а також капітал в грошовій формі. В сучасних умовах цей традиційний перелік доповнений підприємницькими здібностями, інформаційними ресурсами та знаннями. Розгляд факторів виробництва, як основи економіки і безпеки суспільства здійснений, наприклад С.Брю і К.Макконнеллом у фундаментальній праці "Економікс: принципи, проблеми і політика" [26]. Вони зазначають, що суспільство має продуктивні сили - працю і підприємницькі здібності, інструменти і обладнання, землю і матеріальні ресурси, що використовує для виробництва товарів та послуг. Визначення "економікс" вони дають, як науки, що досліджує проблеми використання обмежених ресурсів з метою максимального задоволення матеріальних потреб людини. Одним з найважливіших факторів економічної безпеки є економічне зростання, що пов'язується П.Самуельсоном і В.Нордхаусом [27] з людськими ресурсами (умови праці, освіта, дисципліна); природними ресурсами (земля, копалини, паливо, клімат); капіталом (обладнання, підприємства, шляхи); технологіями (наука, управління і т.ін.). Макконнелл К.Р. та Брю С.Л. [26, С.395] встановили, що чотири фактора пов'язані із матеріальною спроможністю економіки
до зростання: зростання кількості і якості природних та трудових ресурсів; ріст обсягів основного капіталу; розвиток технології.
Важливими є наступні параметри факторів виробництва:
1. Наділеність ресурсами. Людські ресурси (робоча сила) оцінюються за їх кількістю, кваліфікацією та вартістю. Фізичні ресурси - кількість, якість, доступність ресурсів і т.ін. Ресурс знань та інформації - сукупність наукової, технічної, ринкової інформації, що впливає на товари та послуги. Це наявність інтелектуального потенціалу та можливостей щодо його підтримки в системі навчальних закладів і наукових організацій. Грошові ресурси - кількість і вартість капіталу, що може бути використаний на розвиток галузі. Важливе значення має інфраструктура, що включає наявність транспортної системи, зв'язку, банківське обслуговування ін. Це стандартний перелік, який повинний бути доповнений спеціальними факторами з урахуванням конкретних галузей. Рівень безпеки залежить не тільки від наявності факторів, і й від ефективності їх використання, що, у свою чергу, визначається технологією.
Але перелічені фактори не забезпечують економічну безпеку у повному обсязі. Наприклад, ресурси, яких не вистачає, можна придбати на світовому ринку. Такі фактори, як людські ресурси, знання і капітал можуть перетікати із однієї галузі до іншої. Таким чином, важливими є й інші фактори.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12 ... 16