Що ж до державних адміністрацій, то їх структура на цьому етапі має бути суттєво змінена з метою пристосування для виконання виключно власних, тобто державних повноважень. До речі, якщо зіставити повноваження, які нині відповідно до ст. 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегуються обласними та районними радами відповідним місцевим державним адміністраціям, та їх власні повноваження, відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», то неважко помітити, що перелік останніх значно перевищує делеговані їм повноваження.
На цьому ж етапі можна буде здійснити розмежування повноважень між районними та обласними державними адміністраціями, адже в Законі України «Про місцеві державні адміністрації» цього не зроблено, і лише частково розподіл повноважень між районними та обласними державними адміністраціями можна простежити на підставі аналізу Типових положень про аналогічні підрозділи цих адміністрацій, затверджених Кабінетом Міністрів України. Внаслідок законодавчого розподілу повноважень деякі з них можуть бути визначені як спільні повноваження, решта закріплена або за районними, або за обласними державними адміністраціями.
Повна тотожність функцій і повноважень органів різного рівня за оцінками правознавців є рудиментом радянського типу влади, який все ще залишається у законодавстві України [17].
Після здійснення вказаних заходів, можна буде переходити до наступного етапу реформи - децентралізації державної влади. Головною проблемою на цьому етапі стане пошук гармонійного балансу між централізацією та децентралізацією [18]. Достатньо спірним уявляються положення про необхідність передачі значної частини державних справ місцевому самоврядуванню вже у найближчий час. Робити це
треба обережно і лише після того, як держава і суспільство переконаються у реальності оптимістичних прогнозів ініціаторів перерозподілу повноважень органів виконавчої влади на користь органів місцевого самоврядування.
До того ж і Хартія, надаючи перевагу органам місцевого самоврядування, коли йдеться про те, кому найкраще здійснювати державні повноваження на відповідній території, одночасно зазначає, що вирішення цього питання залежить від низки обставин, які необхідно враховувати. Серед них: обсяг поставленого завдання та його природа; вимоги ефективності та економії (ч. ст. 4), а також реальна здатність місцевого самоврядування управляти державними справами, діючи в інтересах місцевого населення (ч. 1 ст. 3).
Таким чином, передусім слід визначити повноваження, які за будь-яких умов не можуть підлягати децентралізації, а також ті, що доцільно залишити за державними органами дише на певний період. До першої категорії необхідно віднести право бути провідником державної політики в регіонах та контрольно-наглядові повноваження. Українські прихильники ідеї повної самостійності та незалежності органів місцевого самоврядування взагалі намагаються заперечувати законність та обґрунтованість будь-якого контролю чи нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку державних органів. Проте існування адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування передбачено і Хартією. При цьому закріплено, що він має здійснюватися з метою забезпечення дотримання органами місцевого самоврядування законів та конституційних принципів і може також включати контроль вищих органів влади за належним виконанням, органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень (ст. 8).
Стосовно вирішення питання про надання інших державних повноважень місцевому самоврядуванню, вважаємо за доцільне виходити, як правило, з міркувань ефективності, а звідси - й доцільності такого рішення.
Таким чином, позитивне вирішення можливе за дотримання, принаймні, таких умов: по-перше, якщо це не завадить здійсненню основного призначення органів місцевого самоврядування - вирішенню питань місцевого значення в межах Конституції і законів України (для обласних та районних рад - представництву спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст); по-друге, якщо буде переконливо доведено, що внаслідок цього зазначені повноваження здійснюватимуться більш ефективно; і нарешті, по-третє, якщо держава проф-інансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67