Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питаннями реформування органів місцевої влади займається ряд вітчизняних вчених таких, як В. Бакуменко, А. Васіна, О. Васильєва, Л.Гордієнко, П.Гурій, Г.Губерна, Т. Шахматова, П. Любченко, А. Мельник, О.Оболенський, Т. Мотренко, Ю.Шаров, В.Мамутов, В.Дорофіє-нко, В. Федотов, М. Цвік, Н. Жук та інші.
Метою статті є визначення шляхів реформування місцевої влади з позиції розбудови та розвитку житлово-комунального господарства
Виклад основного матеріалу
Конституційна реформа, яка розпочата з прийняттям 8.12.2004 р. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-ІУ [1], здійснивши перерозподіл повноважень між вищими органами державної влади і перетворивши Україну на парламентсько-президентську республіку, дещо зупинила рух, так і не розпочавши свій другий етап, - реформування місцевих органів влади.
Дослідження причин, чому це сталося, залишаємо за межами даної статті і пропонуємо зосередитись на обговоренні та аналізі шляхів реформування місцевої влади. Цей процес обов'язково має розпочатися, раніше чи пізніше, адже стан, в якому опинилась влада на місцях, на думку багатьох вчених і практиків, є незадовільним та таким, ще не відповідає стратегічному прямуванню держави до демократії та європейських стандартів належного самоврядування, Серед набору аргументів щодо такого
висновку найчастіше наводитися надмірна централізація влади, неефективна організація влади на регіональному рівні, недієздатне місцеве самоврядування [2].
Головним засобом подолання перелічених та деяких інших чинників, які негативно позначаються на ефективності та дієвості місцевого управління, згідно з конституційною реформою, є внесення до Конституції України змін щодо удосконалення системи місцевого самоврядування. Законопроект про це (реєстраційний номер 3207-1) [3] попередньо схвалений Постановою Верховної Ради України від 8.12. 2004 р.[4] та за Висновком Конституційного Суду України від 7.09. 2005 р. визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України [5].
Спробуємо з'ясувати, чи є переконливими докази того, що шляхом внесення до Конституції України, змін згідно із зазначеним законопроектом, дійсно вдасться поліпшити стан справ у державі та чи наблизить це її до стандартів європейської моделі самоврядування, що закріплені в Європейській Хартії місцевого самоврядування (ратифікована Законом України від 15.07. 1997 року № 452/97-ВР) [6].
Зміст запропонованих змін до Конституції зводиться до таких основних позицій: відновлення для обласних і районних рад права утворювати власні виконавчі органи; як наслідок цього -виключення з напрямів діяльності місцевих державних адміністрацій здійснення повноважень, які делегуються їм відповідними радами, а також ліквідація районних державних адміністрацій [7].
Спочатку розглянемо, як зазначені позиції співвідносяться з положенням Європейської Хартії.
Відсутність в обласних та районних радах виконавчих комітетів і здійснення функцій останніх місцевими державними адміністраціям сприймається більшістю науковців та практиків як обмеження прав місцевого самоврядування та одна з вагомих перешкод у вирішенні регіональних проблем [8]. Разом з тим Хартія, визнаючи за органами місцевого самоврядування право самим визначати свої внутрішні адміністративні структури (ч. 1 ст. 6), одночасно передбачає лише можливість, а не обов'язковість існування у рад власних виконавчих органів (ч. 2 ст. 3). І в такому підході є глибокий зміст, адже зовсім не виключено, що будь-який орган влади, у тому числі й місцеві ради та їх виконавчі органи, можуть залишати без належного реагування вирішення місцевих проблем, а іноді й навіть діяти всупереч інтересам населення.
Міжнародний досвід свідчить, що за певних умов (слабка економіка, нерозвинута політична культура, зневажливе становлення в суспільстві до основних демократичних цінностей тощо) існує ризик того, що місцеве самоврядування «може бути віддано на відкуп регіональним елітам (часто куди менш демократичним і набагато більш егоїстичним, ніж центральна влада), які прагнуть інтегрувати місцеві органи в свій власний механізм, примусити їх функціонувати за правилами, які не завжди сумісні з канонами демократії» [9].
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7