Проблеми управління трудовим потенціалом регіону

Дослідження ефективності використання трудового потенціалу регіону вимагає:

- визначення факторів та оцінки їх впливу на стан трудового потенціалу;

- об'єктивної оцінки ефективності його вико­ристання;

- розрахунку резервів покращення трудових показників;

- розробки заходів із задіяння комплексу втрачених можливостей щодо підвищення ефективності використання трудового по­тенціалу регіону [2, с. 180].

Особливу увагу під час аналізу ефективності використання трудового потенціалу регіону слід приділяти продуктивності праці. Її підви­щення за умов становлення соціально орієнто­ваної ринкової економіки має особливе значен­ня, оскільки пов'язане з переходом економіки від переважного використання екстенсивного типу її розвитку до інтенсивного, коли розши­рене відтворення здійснюється переважно за рахунок прискорення НТП і на цій основі -підвищення продуктивності праці. Крім того, зростання продуктивності праці забезпечує ре­алізацію головної мети державного управлін­ня - досягнення високого життєвого рівня на­селення на основі подальшого підвищення ефективності суспільного виробництва, зрос­тання соціальної та трудової активності працез­датного населення.

Регіональні особливості перехідного періо­ду економічних трансформацій у частині ефек­тивності використання трудового потенціалу регіону вимагають:

1. Урахування впливу цінового фактора, особ­ливо в частині співвідношення вартісних трудових показників (продуктивності праці, фондоозброєності тощо) з рівнем цін на то­вари народного споживання, а також індек­су росту мінімальної зарплати з інфляцій­ними процесами в ринковій економіці.

2. Факторного аналізу трудових показників із подальшим виявленням резервів і шляхів підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону.

3. Оцінки ефективності використання трудо­вого потенціалу регіону та фінансових ре­

зультатів його діяльності, що дозволить ви­явити внутрішні можливості стабілізації си­туації на ринку праці [4, с. 188]. Ядром регіонального управління трудовим потенціалом є система мотивацій, які визнача­ють форми діяльності, стиль управління, про­фесійну компетентність суб'єктів регіонально­го управління. Відтак важливим є забезпечення конкурентоспроможності працівників держав­них служб, протистояння корупції, підвищення ефективності регіонального менеджменту.

Завданням регіональної системи управлін­ня трудовим потенціалом має стати формуван­ня регіонального відтворювального комплексу, який забезпечить комплексний соціально-еко­номічний розвиток регіону, сприятливі умови життя населення та раціональне використання наявних ресурсів. Формування регіонального відтворювального комплексу може здійснюва­тися через розвиток таких форм, як адаптація до потреб ринку професійної освіти; маркетин­гова діяльність у сфері пропозиції та попиту робочої сили; створення регіональних структур, орієнтованих на координацію й узгодження інтересів органів працевлаштування та соціаль­ного захисту населення, підприємств-спожи-вачів робочої сили та регіональної соціальної інфраструктури [9, с. 297].

Діюча в Україні система управління трудо­вим потенціалом нині є недостатньо ефектив­ною. Головними причинами цього є:

- нездатність організаційно-управлінської си­стеми адекватно реагувати на загрози руй­нування трудового потенціалу;

- відсутність національної стратегії нарощу­вання людського капіталу;

- незбалансованість потреб забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки з потребами розвитку трудового потенціалу;

- невідповідність прав та обов'язків, повнова­жень і компетенції регіональних органів вла­ди щодо забезпечення перспектив розвитку трудового потенціалу;

- відсутність чіткого розмежування відпові­дальності центральних і місцевих органів влади за стан і рівень розвитку трудового потенціалу;

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9