Історії держави і права зарубіжних країн

Царям віддавали почесті, вони були оточені увагою й повагою, їм відводили спеціальні місця на зборах, іграх, видовищах, коли вони появлялися, всі вставали (крім ефорів). На користь царів встановлено з громадян різноманітні збори (переважно натуральні), вони отримували значну частину військової здобичі. Царів пишно ховали, у Спарті оголошувалась десятиденна жалоба.

Герусія. Другим важливим органом державної влади у Спарті була рада старійшин — герусія. Вона бере початок, очевидно, з ко­лишньої родоплемінної організації — ради племінних старійшин. Проте з утворенням держави до її складу входили вже не просто люди досвідчені, заслужені, а представники знаті, верхівки сус­пільства, а саме, 30 осіб — два царі та 28 членів — геронтів. Оби­ралися геронти на Народних зборах до кінця життя з найповаж­ніших повноправних громадян, які досягли 60-річного віку, тобто не служили вже у війську (царі — з 30-річного віку). Вибори відбу­вались примітивно: голосом, криком (за кого кричали голосніше, той і обраний).

Це відкривало можливості до зловживань з боку тих, хто керу­вав виборами. Геронти не несли жодної відповідальності за свою діяльність. Герусію скликали спочатку лише царі, бо в ранню епо­ху вона вважалася дорадчим органом при них. Тому вони й голо­вували на засіданнях. Потім мали право скликати її й головувати на засіданнях також ефори.

Компетенція герусії, спочатку невелика, з часом зростала (в міру того як звужувались повноваження царів). Вже з VI—V ст. До н. Е. Герусія стала, по суті, найважливішим органом влади й управління Спарти.

Отже, герусія розглядала й вирішувала всі важливі державні справи щодо внутрішньої та зовнішньої політики, приймала чужо­земні посольства і відправляла свої, попередньо обговорювала пи­тання, які вважала за доцільне винести на обговорення Народних зборів, готувала проекти рішень зборів, які від імені герусії допов­ідав на зборах хтось з геронтів. На обговорення зборів герусія ви­носила й ті державні справи, з яких серед її членів не було одно­стайності, тобто панували розбіжності. Герусія мала право (з VIII ст. До н. Е.) Накладати заборону, призупиняти будь-яке рішення На­родних зборів. Для цього достатньо було геронтам і царям встати й піти зі зборів.

Герусія мала й судові функції. Вона розглядала кримінальні справи, з яких обвинуваченому загрожувала смертна кара, вигнан­ня або позбавлення честі. До таких злочинів належали передусім державна зрада, скоєння вбивства, зловживання владою, хабар­ництво тощо. Герусія розглядала й справи зі звинувачення царів.

З IV ст. До н. Е., зокрема під час Пелопоннеської війни, значен­ня герусії зменшується у зв'язку з підвищенням у державному житті ролі ефорів.

Народні збори — ареііа. У Спарті їх поза всяким сумнівом мож­на вважати чи не найхарактернішим пережитком первіснообщин­ного ладу. Однак на відміну від демократичних Афін тут вони не відігравали домінуючої ролі, не мали такого ж великого, як у Афі­нах, значення. Участь у Народних зборах мали право брати лише повноправні громадяни чоловічої статі, тобто ті, хто досяг 30-річ- ного віку, мав земельні наділи та був міцно пов'язаний з військо­вою службою. Отже, спартанські жінки, молодь до 30 років, чу­жинці, періеки та ілоти в Народних зборах участі не брали.

Стосовно регулярності їх скликання є певні розбіжності серед різних дослідників. Одні вважають, що Народні збори скликались у разі потреби, інші — що регулярно, в певні строки, але не час­тіше одного разу на місяць. Заздалегідь вивішувався порядок ден­ний. Скликали збори за розпорядженням царів, а згодом — ефорів. Вони ж і головували на зборах — спочатку обидва царі, а приблиз­но з V ст. До н. Е. — ефори.

Виступати на зборах мали право не всі, як у Афінах, а тільки царі, геронти, ефори, інші службові особи, чужоземні посли, іноді (з дозволу властей) деякі інші особи. Згодом цей порядок дещо демократизувався і виступати дозволили й рядовим громадянам. За необхідності могли скликатись позачергові, надзвичайні збори, в яких брали участь наявні на даний момент у місті громадяни. Ці збори називали малими (тікга ареііа).

 

« Содержание


 ...  83  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я