Історії держави і права зарубіжних країн

Відповідальність перед народом. Кожен магістрат за діяльність відповідав перед зборами, які його обрали. Це також є свідченням, що магістратів не можна називати чиновниками. Однак вищих магістратів можна було притягнути до відповідальності перед су­дом Народних зборів тільки після закінчення строку їхніх повно­важень, а середніх і нижчих — і в процесі їхньої діяльності. Фак­тично не несли відповідальності цензори і плебейські трибуни. Проти них можна було порушити справу лише у приватному по­рядку. Є, однак, відомості, що і їх іноді притягали до відповідаль­ності перед зборами. Часом, зокрема в період пізньої республіки, магістрат засуджували під тиском його політичних противників (так, Цицерона I ст. До н. Е. Було вигнано з Риму за те, що, будучи консулом, домігся без суду страти соратників свого супротивника Катіліни).

Безоплатність. За працю магістрати не діставали винагороди. Праця магістрату вважалася почесною, тому ганебним вважали брати гроші за службу батьківщині. У багатьох випадках самим магістратам доводилось зазнавати чималих витрат, зокрема на ви­борчу кампанію, офіційні й неофіційні прийоми, оснащення вій­ська тощо. Тому обіймати ці посади могли переважно тільки люди заможні. Водночас магістратура була й джерелом різних прибутків, часом і збагачення (наприклад, якщо походи були успішними).

Влада магістратів характеризувалася поняттями роtеstаs та ітрегіит. Роtеstаs — це загальне поняття влади. Нею були наді­лені всі магістрати. Ітрегіит — вища, верховна влада, якою були наділені тільки вищі магістрати.

Отже, за обсягом повноважень магістрати можна поділити на дві групи — наділених ітрегіит (mаgistrаtus cum ітрегіо) і не наді­лених нею (mаgіstrаtus s^ ітрегіо).

Ті, хто був наділений ітрегіит, мали такі повноваження:

1)           Вища військова влада (право командувати військом, право укладати перемир'я);

2)          Право скликати сенат і Народні збори та голосувати на їхніх засіданнях;

3)           Право управляти суспільством, вирішувати спірні справи і проблеми, чинити суд, накладати покарання аж до смертної кари (в окремих випадках такі вироки могли бути оскаржені до Народ­них зборів);

4)            Право видавати загальнообов'язкові нормативні акти, які могли навіть доповнювати чи уточнювати закони, прийняті На­родними зборами;

5)          Право здійснювати певні релігійні функції, обряди (ауспіції).

Середні та нижчі магістрати, наділені роtеstаs, мали право: а) на­кладати штрафи на громадян за різні вчинки і порушення, в тому числі за невиконання їхніх розпоряджень; б) видавати обов'язкові до виконання розпорядження.

Вища влада мала межі й залежала від того, де діяв магістрат: якщо в межах міста і території не більше милі навколо його стін (ітрегіит dоmі), то влада магістрату була обмежена, і його дії можна було оскаржити (до сенату або Народних зборів); якщо ж магістрат діяв за межами міста (у воєнному поході) — ітрегіит тішае, то влада його була необмеженою, рішення оскарженню не підлягали.

Магістрати були наділені правом у разі невиконання їхніх роз­поряджень вдатися до примусу: затримувати порушників, віддава­ти їх до суду, накладати штраф або арешт на їхнє майно. Під тис­ком плебеїв штрафи обмежили певним розміром.

Кожен з вищих магістратів мав допоміжний апарат урядовців, яких підбирав собі сам і які перебували на утриманні держави. Це рада при магістраті, канцелярія, до якої входили секретарі, писарі ^сгіьае), ліктори (воїни-охоронці, котрі носили на плечі пучок пруття зі встромленою в нього сокирою — fаsсеs — фаски), глаша­таї, посильні тощо.

Кожен, хто бажав висунути свою кандидатуру на посаду того чи іншого магістрата, повинен був заздалегідь повідомити про це діючого магістрата, який мав право скликати Народні збори. На­звавшись кандидатом, він одягав білу тогу (саndidаtus — людина, одягнута в білу тогу) і міг проводити передвиборну кампанію — виступати перед народом та ін. У ході виборів кандидатів могли підтримувати різні політичні групи, товариства (упродовж трива­лого часу — патриції та плебеї), які вживали всіх дозволених і час­то недозволених заходів, щоб обрали саме їхніх кандидатів.

 

« Содержание


 ...  114  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я