Багатьма факторинговими компаніями виділяється декілька галузей економіки, які вважаються абсолютно неприйнятними для факторингового обслуговування. Це перш за все будівництво і інші галузі, розрахунки в яких здійснюються частковими платежами протягом тривалого періоду часу. Для факторингу неприйнятні такі галузі економіки, в яких покупець може затримувати платіж до моменту виконання зобов'язань з боку третіх осіб. У фактора виникнуть проблеми і у випадку, якщо постачальник запропонує своїм покупцям велику номенклатуру знижок, залежних від обсягу продукції, що купується у нього.
За даними представників цілого ряду зарубіжних факторингових компаній, виробник і дистриб'ютор товарів є більш надійними клієнтами для фактора, ніж підприємство сфери послуг, оскільки якщо одна компанія відмовиться купувати відвантажену продукцію, її можна перепродати іншому споживачу (можливо за більш низькою ціною), тоді як вже надану послугу не можна перепродати іншому покупцю.
Ефективність комерційної діяльності підприємств напряму залежить від тривалості відстрочення платежу. Факторинг дозволяє вирішувати одну з найважливіших проблем малих і середніх підприємств: ліквідовувати або якнайменше мінімізувати дебіторську заборгованість при одночасному зниженні суми кредиторської заборгованості, оскільки класичний факторинг є покупкою дебіторської заборгованості, а не кредитуванням клієнта. Одночасно, у випадку, якщо клієнт пропонує фінансування тривалих термінів відстрочення платежу, це викликає питання про "факторабельність" його продукції, чи не носить запрошуване фінансування інвестиційний характер. В останньому випадку, фактори, як правило, відмовляються від встановлення факторингових ліній.
Практика показує, що для факторингового обслуговування оптимальними є терміни відстрочення платежу, не перевищуючі 30 днів. В той же час, дуже короткі терміни відстрочення, наприклад до 7 днів (такі відстрочення використовуються в торгівлі швидкопсувними продовольчими товарами) або дуже довгі (понад 90 днів, що вже розглядається як фінансування декількох оборотів або як інвестиційне фінансування) є в однаковій мірі неефективними при проведенні факторингової операції [2,с.54].
Застосування операцій внутрішнього факторингу допомагає вирішенню основної проблеми багатьох підприємств, діючих в рамках сучасної ринкової економіки - проблеми непогашеної заборгованості партнерів і неплатежів. Причиною цього може бути не лише неспроможність контрагентів, але і перевиробництво, неадекватне попиту збільшення оптових продажів самим виробником. Останнє погіршує також структуру балансу і скорочує ліміти овердрафтних ліній, встановлюваних банками.
Проблема заборгованості, що не погашається, є однією з найважливіших для невеликих підприємств, оскільки часто не знаходить свого рішення і приводить до великих збитків. Особливо це характерно для таких малих підприємств, які охоче і часто надають своїм споживачам товарний кредит на достатньо тривалий термін. Не дивлячись на те, що покриття ризику непогашення заборгованості є однією з найважливіших послуг факторингових компаній, більшість малих підприємств, зацікавлених в цій послузі, частіше зверталася в агентства по страхуванню кредитного ризику, ніж до факторів. Отже, потенційні клієнти розглядають факторинг більше як джерело фінансування, а не як механізм покриття ризику непогашення заборгованості споживачів, хоча обидві вказані функції вдало поєднуються при проведенні факторингової операції.
Висновки. Фактор покриває ризик затримок і повного непогашення більш ефективно, ніж компанія по страхуванню кредитного ризику, оскільки фактор регулярно відстежує дебіторську заборгованість свого клієнта і може ухвалювати рішення про зміну умов кредитного ліміту, залежно від конкретних умов ведення бізнесу клієнтом, а також наявних у фактора відомостях про дебіторів і досвід співпраці з ними по погашенню заборгованості.
» следующая страница »
1 ... 224 225 226 227 228 229230 231 232 233 234 ... 293