Оцінка прибутковості кожного продукту (послуги)
Дає змогу порівняти процентну ставку за кожним з банківських продуктів (послуг) із середньо ринковою.
Порівняння ціни надання продукту (послуги) з ринковою не передбачається, але, як правило, оцінюється собівартість.
Як бачимо з таблиці, методи трансфертного ціноутворення та базової ставки відрізняються переліком виконуваних завдань. Метод базової ставки є найбільш подібним до трансфертного ціноутворення, ґрунтованому на ринковому підході, разом з тим можливість використання інших підходів до встановлення внутрішніх цін перерозподілу ресурсів дозволяють збільшити перелік виконуваних ними завдань. Так, основним завданням базової ставки є перерозподіл процентних доходів та витрат, а відтак і процентного спреду між структурними одиницями банку, тоді як за допомогою трансфертних цін може здійснюватись управління такими банківськими ризиками як ліквідності та процентного - шляхом коректування розміру трансфертних цін на купівлю та продаж ресурсів окремого виду залежно від потреб банківської установи в цілому. При використанні базової ставки застосовуються інші механізми управління банківськими ризиками - операції казначейства на міжбанківському та валютному ринках, встановлення лімітів та обмежень для центрів фінансової відповідальності тощо. Треба зазначити, що використання механізму трансфертного ціноутворення не виключає управління ризиками у тому числі за рахунок операцій казначейства та встановлення лімітів і обмежень децентралізованим підрозділам.
Після проведення узагальнення теоретичних та методичних основ децентралізованого управління банківською установою та аналізу механізмів розподілу фінансового результату та банківських ризиків між структурними підрозділами банку можна зробити наступні висновки. Метод базової ставки є відносно простим у використанні, а застосування розширеної моделі приведеної вартості дозволяє оцінити майбутню вартість активів банку. Суттєвим недоліком цього методу є те, що, на відміну від трансфертного ціноутворення, виключається торгівля ресурсами між структурними одиницями банку. Тому вважаємо для багатофілійних банків найбільш прийнятним є механізм встановлення цін на ресурси, що перерозподіляються всередині банку - трансфертного ціноутворення. Неадекватний підхід до визначення трансфертних цін може призвести до прийняття менеджерами рішень, що формально є прийнятними з погляду фінансових результатів діяльності їхніх підрозділів або бізнесів, але приводять до фінансових втрат для банку в цілому. Таким чином, у ході подальшого вивчення даного питання необхідно особливу увагу приділити формуванню трансфертної ціни банківських ресурсів.
Банківська система україни в умовах глобалізації фінансових ринків
Література
1. Смирнов а.в. управление ресурсами и финансово-аналитическая работа в коммерческом банке. - м.: издательская группа «бдц пресс», 2002 г. - 176 с.
2. Криклій о.а. внутрішній госпрозрахунок як основа управління фінансовою діяльністю філій банку // вісник української академії банківської справи. - 2002. - № 2 (13). - с. 91-93.
3. Зубарев а.в. внутренний хозрасчет в банке, трансфертное ценообразование. // http://www.cfin.ru
4. Кенжалиев а.дж. Современные функции казначейства в банке и применяемые им методы управления результатом и риском // http://www.bankclub.ru
» следующая страница »
1 ... 178 179 180 181 182 183184 185 186 187 188 ... 293