Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Сьогодні в теорії і практиці управління соціальними системами велика зацікавленість до ідей самоорганізації. Чи потрібно організовувати самоорганізуючі структури? Співвідношення цілеспрямованої дії і самоорганізації шрайегг г. Та ноесс к [8, с.36] виразили так: «час «організованих організацій» пройшов, основна компетенція менеджера полягає в усвідомленні важливості самоорганізації та всебічного стимулювання її».

У науці існують різні підходи до визнання за системою властивості са~ моорганізуючої. Класичний кібернетичний підхід, акцентуючи увагу на управлінні, визнає самоорганізуючою ту систему, в якій структурування керується з середини і детерміновано процесом ціледосягнення. Синергічна модель не вимагає цілі і звертає увагу на спонтанність виникнення організації, незаданість ззовні.

Будь-які самоорганізуючі системи та процеси відображають «ефект хокінга», який визначає принци­пові моменти, що відмінні від традиційних підходів: самоменеджмент має справу з самоорганізованими системами, в якій менеджер може знаходитися як всередині, так і поза системою; при колапсі управління чи самоорганізації «пустоти» неефективності заповнюють нетривіальні процеси як результат порушення управлінських зв'язків.

Суть самоменеджмеиту проявляється в роботі з феноменами, породженими саморухом систем (самоприватизацією ресурсів), вона відображається в фундаментальних закономірностях соціума, біоса, управління в сукупності.

Предметом самоменеджменту, на думку ф. М. Русінова, є сам феномен самоорганізації людського фактора на основі відносин клієнтів між собою і, в першу чергу, з конкретним менеджером чи уповноваженим представником конкретної корпорації, чи як незалежним елементом інфраструктури конкретного ринку. Самоменеджмент, відображаючи корпоративний характер роботи, має справу з такими елементами: самоорганізацією людського фактора; неасоційованими індивідами; асоційованими елементами корпорацій та малого бізнесу; самодіагностикою функціонуючої горизонтальної структури.

Актуальною для теорії і практики сучасного менеджменту є концепція управління ресурсним обміном, яка виходить з того, що обмін являє собою підсумок всієї діяльності менеджменту економічної системи, при цьому для отримання задовільного кінцевого результату необхідно, щоб всі елементи управління якісно і синхронно виконувались в кожному обмінному циклі [5].

Головним недоліком показників, що використовуються в практиці управління підприємством, є їх грошове вираження, що не дозволяє розкрити низку важливих аспектів роботи. Тому р. Каплан та д. Нортон запропонували концепцію збалансованої системи показників, яка відповідає бажанням менеджменту отримати зважений набір монетарних і немонетарних показників для внутрішньофірмових управлінських цілей. Нова система дає відповідь на чотири важливі для підприємства питання: як його оцінюють клієнти (аспект клієнта); які процеси можуть забезпечити йому виняткове положення (вну-трішньофірмовий аспект); яким чином можна досягти подальшого поліпшення положення (аспект інновацій та навчання); як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект) [6].

Впровадження цієї концепції означає широку перебудову всього процесу здійснення організаційної стратегії. Перевагами концепції є: ув' язка оперативного і стратегічного менеджменту досягається за допомогою багатоаспектного і практичного методу; споживацький, господарський, інноваційний та фінансовий аспекти утворюють схему для проведення зверху вниз стратегії підприємства по всіх його ієрархічних рівнях; можливість широкої зорієнтованої на навчання комунікації на всіх рівнях підприємства; дана система вдало інтегрується з системою контролінгу і добре ув'язується з методами управління, націленими на підвищення вартості підприємства. Недоліком концепції можна назвати відсутність в ній критично важливої компоненти - засобу оцінки (не передбачені механізми вирішення конфліктів; компоненти схеми зверху вниз по ієрархії організації можуть гальмувати мотивацію здійснення проекту; увага надмірно фокусується на управлінні, що започатковується на показниках, та ігноруються «м'які» фактори).

 

« Содержание


 ...  120  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я