Сучасні концепції менеджменту
Шматко о. С., бурий с. А.
Хмельницький національний університет
Визначення та характеристика сучасних концепцій управління та перспективи їх застосування в умовах функціонування українських підприємств.
В умовах формування ринкових умов перед економічною наукою та господарською практикою виникають проблеми принципово нового характеру. На сьогодні, коли на розвиток і успіх підприємства впливає багато факторів, потребують перегляду концепції управління, що сформувалися раніше, необхідні зміни організаційно-правових форм, застосування нових методів аналізу і побудови управління підприємством.
Україна має величезний потенціал людських талантів, інтелекту і значні природні ресурси. Ринкова система надає безліч можливостей для реалізації цього потенціалу. Поєднати талант, вміння, навички, професіоналізм може сучасна система управління - менеджмент.
Українські вчені з менеджменту поглиблено вивчають цінності, характерні для заходу і сходу та на їх основі здійснюють спроби побудувати систему цінностей і сформувати норми поведінки для українських менеджерів, бізнесменів та підприємців.
На сьогодні багато українських підприємств розробили та впроваджують програми реформ та оздоровлення для успішної роботи в умовах ринкової економіки. Накопичено певний досвід у формуванні внутрішньофірмового менеджменту, запровадженні принципів стратегічного планування, застосуванні методів антикризового управління, виробленні дієвої системи мотивації персоналу та інше. Тому важливою є потреба наукового узагальнення та аналізу цього досвіду для отримання об' єктивної оцінки процесу становлення менеджменту в україні і його особливостей.
У зв'язку з прийняттям концепції побудови в україні відкритої ринкової економіки виникла практична потреба у відмові від класичної багаторівневої централізованої (бюрократичної) структури управління і переході до децентралізованої та демократичної організації. Трансформаційні процеси вимагають іншого ставлення до завдань управління. При існуванні різноманітних форм власності формуються різні організаційно - управлінські і соціально-економічні відносини як у державних, змішаних і приватних структурах, так і між суб'єктами господарювання. Процес перебудови таких структур буде успішним лише тоді, якщо він спиратиметься на нову управлінську філософію, яка визначає:
- Об' єкти управління: організації чи підприємства-товаровиробники. Процеси, що беруть початок від
Людини;
- Тип гнучкої організаційної системи управління комерційними і недержавними підприємствами;
- Гнучка система ділового та інноваційного керівництва, спроможного чутливо реагувати на кон' юнктуру ринку, умови конкуренції і здатність своєчасно перебудовуватися з врахуванням вимог навколишнього середовища;
- Складне соціально-економічне і організаційно-технологічне явище, процес діяльності якого має справу із зміною становищ, якостей об'єкта;
- Процес, що включає знання, навички, вміння, прийоми, операції, процедури і алгоритм впливу через мотивацію;
- Елемент культури, системи цінностей і переконань.
Така різноманітність визначень констатує той факт, що наукова думка менеджменту продовжує доповнюватися новими знаннями. Старі парадигми управління піддаються критиці. У центрі уваги - нові реальності: глобалізація, електронні засоби, освіченість робочої сили, швидкі зміни в технологіях, ринках та споживчому попиті. Ієрархічна структура поступається мережам, формальні посадові повноваження - делегуванню повноважень. Замість створення конгломератів перевага віддається малому бізнесу, орієнтованому на продукт чи споживчі потреби. Системи загальної (зрівняльної) компенсації праці витісняються економічним стимулюванням індивідуального внеску та ефективною колективною працею. Такий підхід проголошував, що добре підготовлені професійні менеджери можуть керувати чим завгодно. Раціоналізм, на думку деяких вчених і практиків, вже призвів деякі корпорації до серйозних помилок, оскільки не спонукає менеджерів до стимулювання внутрішньофірмової конкуренції, перш за все щодо оновлення продукції та послуг. Погодимося з думкою і. Ансоффа, що на сьогодні ми повинні мати інше управління - інноваційно- стратегічне, випереджаюче і мотивуюче до розвитку. Звідси, завдання менеджменту не лише в тому, щоб зрозуміти закони і принципи старої управлінської дії, немов повернутися до них, але й усвідомити їх у сучасних умовах. У зв'язку з цим доречними згадати а. Лінкольна: «догми спокійного минулого не будуть працювати в бурхливому майбутньому. Якщо ми взялися за нову справу, ми повинні інакше думати і діяти» [1, с.196]. І все ж нові тенденції постіндустріального розвитку не ліквідують повністю минулих, а наслоюються па них, трансформують їх, вступають з ними в протиріччя. «постіндустріальнс суспільство не «заміщує» індустріальне або навіть аграрне суспільство, - як зазначав д. Белл. - постіндустріальне суспільство вносить новий вимір в продовжуючу існувати індустріальну реальність» [6, с.25].
» следующая страница »
1 ... 113 114 115 116 117 118119 120 121 122 123 ... 293